Лінія Маннергейма-2: чи здатна зараз Білорусь напасти на Україну

11 жовтня 2022, 19:00

Білоруський диктатор Лукашенко знову активізувався в інформаційному просторі, а разом з ним і очікування вторгнення до України. 24 канал аналізує останні заяви про створення спільного білорусько-російського війська та радить не лише зберігати порох сухим, але й холодний розум.

Ва-банк юродивих

Восени 2022 року російська агресія проти України вочевидь перейшла у нову фазу. Після серії поразок "русского воїнства" на землі, воді та в повітрі у Москві вирішили підняти ставки та йти ва-банк.

Читайте також Чому масований обстріл росіянами України нічого не змінює

З цією метою Росія оголосила масову "часткову" мобілізацію, інтенсивно лякала світ новою ядерною війною та навіть здійснила наймасовіше "бомбометання" починаючи з 24 – 25 лютого. Внаслідок останнього загинули 19 людей, були на деякий час виведені з ладу об'єкти критичної інфраструктури, а великі міста на кілька годин залишилися без світла.

Схоже, Росія таким чином намагалася додати містики своїй агресії проти України та імітувати одну з кар єгипетських, а саме – темряву. Наступним пунктом "програми" мало стати, мабуть, "нашестя жаб", адже "рої мух (дронів)", "вогняні гради" та "нашестя сарани" (власне, вторгнення та спроба знищити врожай) разом із викраденням і вбивствами дітей-первістків вже були.

Козирний Лукашенко

На цю роль Путін обрав свого давнього спільника – самопроголошеного президента Олександра Лукашенка.

Тривалий час Лукашенко всіма силами намагався "петляти" – білоруські військові не вторглись в Україну у лютому та березні разом з росіянами, не зробили цього влітку та восени. Ба більше, Лукашенко навіть заперечував власну участь у агресії й лише 4 жовтня визнав факт участі Білорусі у війні офіційно.

Що стосується нашої участі у спеціальній військовій операції в Україні, ми беремо в ній участь. Ми цього не приховуємо. Але ми нікого не вбиваємо. Ми нікуди не посилаємо своїх військових. Ми не порушуємо своїх зобов'язань,
– говорив Лукашенко на нараді з питань безпеки 4 жовтня 2022 року.

Зверніть увагу! З погляду міжнародного права, спроби Лукашенка зняти з себе відповідальність за агресію нічого не варті, адже дії Білорусі визначаються як співучасть у агресивній війні та воєнних злочинах. Саме за наказом Лукашенка Білорусь надала свою територію та повітряний простір росіянам для вторгнення в Україну, з території Білорусі здійснюються обстріли мирних українських міст.

Лукашенко визнає свою співучасть у агресії – дивіться відео:

Також Білорусь постачає агресору зброю та техніку, ракети та снаряди, паливно-мастильні матеріали, забезпечує логістику та дозволяє своїм громадянам брати участь в агресії у якості найманців на службі росіян.

Цей "букет" неминуче запроторить Лукашенка та його підлеглих на лаву підсудних майбутнього трибуналу, якщо він, звісно, до нього доживе. Нагадаємо, що далеко на всі підсудні Нюрнбергу чи Гааги дожили до вироку, наприклад, Слободан Мілошевич такого привілею не отримав.

До теми Замість "ядерки" активували Лукашенка

10 жовтня Лукашенко виліз із заявою про розгортання спільного з росіянами регіонального угруповання військ так званої "Союзної Держави". Деталей і конкретики "бацька” традиційно для себе не назвав, але російські пропагандисти та деякі українські ЗМІ поспішили ці слова рознести, як підготовку до другої спроби вторгнення до України з території Білорусі й те, що "Путін нарешті дотис Лукашенка".

Армія курця

Попри пафосні заяви Лукашенка та його підручних про міцну армію, яка готувалася до "чогось" понад 20 років, факти вказують на протилежне. У білоруського диктатора є до 40 тисяч війська, з якого він ладен виставити не більше 20 БТГр (також Лукашенко мріє про 500 000 резервістів). Звісно, всі ці люди без бойового досвіду сучасної війни та без особливого бажання йти на смерть.

Також білоруси наразі залишилися без техніки та особливо – с нарядів і ракет. Все це "добро" було віддано росіянам й окружним шляхом поїхало на війну до України.

Задум Лукашенка передбачає об'єднання білоруської армії з частинами розбитих в Україні навесні російських частин (1 гвардійський танковий корпус, 20-а армія та недобитки "гостомельского десанту"). Їх передбачається "оживити" коштом новоприбулих "мобіків" –тих самих героїв абсурдних роликів з тік-току та телеграму.

За оцінками командувача Об'єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергія Наєва, цим воякам необхідно десь 2 – 3 місяці для підготовки для перетворення на повноцінну бойову одиницю. Але що буде далі?

Лінія Маннергейма 2.0

"Тишу" на своєму північному кордоні Україна використовує максимально ефективно. Після звільнення Півночі від ворога, на кордоні з Білоруссю було створено потужну лінію оборони та перетворено прикордоння на сучасну фортецю.

Україна зміцнює північний кордон: дивіться відео

Увесь цей час влада Білорусі регулярно звинувачувала Україну в агресивних планах та навіть викликала українського посла в Мінську, щоб той показав – "звідки на Білорусь готувався напад".

8 жовтня взагалі стався анекдотичний випадок. Голова Державного прикордонного комітету Білорусі Анатолій Лаппо був змушений визнати, що Україна не може напасти на його країну.

Ситуація на південному напрямку складна. Зусилля української сторони зосереджені на нарощуванні прикриття держкордону. Нині практично всі прикордонні мости підірвані, і автомобільні, і залізничні, прикордонні дороги повністю заміновані. Аж до того, що ставлять протитанкові міни у три ряди на дорогах,
– засмутиався головний білоруський прикордонник.

Таким чином, у разі, якщо Білорусь наважиться на вторгнення, поспіхом зібраному воїнству доведеться повторювати "подвиг" росіян у Північній війні 1940-го року та штурмувати "Лінію Маннергейма 2.0", проте, без підтримки авіації та сучасної артилерії (бо це все вже давно десь гине на Донбасі або під Херсоном), значно меншими силами та без ефекту несподіванки. Нагадаємо, все це у тій чи іншій мірі було в елітних частин росіян у лютому 2022 року, проте, завершилося фіаско під Києвом.

До теми Фінляндизація 2.0: до якої пастки Росія хоче затягнути Україну

Нагадаємо, тоді Лукашенко ефектно "пропетляв" і не дав Путіну своїх вояків, а цього разу замість елітних, але все одно полеглих комбатантів, російський диктатор може дати сателіту лише "частково мобілізованих". І все. Не потрібно бути аналітиком ISW, щоб передбачити, що станеться у разі спроби перетнути український кордон. Єдине питання – як швидко Білоруський полк імені Кастуся Калиновського перетвориться на бригаду та чи стане повноцінною армією.

Простір для маневру

Співучасть режиму Лукашенка у злочинах росіян розв'язує руки Україні та робить усі воєнні об'єкти на території Білорусі законними цілями для ЗСУ. З точку зору міжнародного права, білоруський аеродром у Зябрівці нічим не відрізняється від російського аеродрому у Шайковці чи Міллерово. І якщо Росія не може захистити власну територію від українських ракет і снарядів, то що й казати про Білорусь.

Схоже, у Мінську це розуміють, а тому спільна з росіянами армія буде черговою профанацією та саботажем. Лукашенку довгі роки вдавалося гальмувати поглинання Білорусі росіянами та викачувати з Кремля мільярди доларів на ідеї так званої "Союзної Держави". Взимку 2022 року він, здавалось, був припертий Путіним до стінки, але вкотре зумів "пропетляти", обмежившись мемною заявою про перемогу над Україною та її ТРО з дерев'яними автоматами за 3 – 4 дні.

Можливо, й зараз ми спостерігаємо черговий маневр. Принаймні, цим можна пояснити миролюбність ЗСУ, які не відповідають на обстріли з білоруської території чи повітряного простору, хоча мають для того і можливості, і законні підстави. Так само й Україна не розриває дипломатичні відносини с Мінськом, хоча могла б зробити це дуже давно.

Можливо, і сам Лукашенко бачить себе на лаві підсудних майбутнього трибуналу не новим Мілошевичем, а його наступником – Міланом Мілутиновичем, який зумів довести в Гаазі, що не контролював армію воєнних злочинців, а тому уник в'язниці.