У розвідці США назвали перший "явний випадок" убивства за наказом Путіна за кордоном

Владислав Кравцов

Основні тези

У 2004 році в Катарі за наказом Путіна було вбито Зелімхана Яндарбієва, виконувача обов'язків президента Чеченської республіки Ічкерія.
Двоє російських офіцерів військової розвідки були засуджені за вбивство, але згодом звільнені за угодою з російським урядом.
Яндарбієв був відомим учасником чеченського визвольного руху і був оголошений в міжнародний розшук Росією за звинуваченнями у тероризмі.
У 2004 році автомобіль Яндарбієва був підірваний у Досі, внаслідок чого він зазнав смертельних поранень.

Яким було перше вбивство опонента Путіна за його наказом за кордоном / Фото російських ЗМІ

В Офісі директора національної розвідки США розкрили доповіді про вбивства політичних опонентів Путіна за наказом російського президента. Один із перших подібних випадків за кордоном стався у 2004 році.

Мовиться про загибель виконувача обов'язків президента Чеченської республіки Ічкерія Зелімхана Яндарбієва. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на матеріал Bloomberg.

До теми Серед них – отруєння Ющенка: США оприлюднили секретні дані про санкціоновані Путіним операції

Що відомо про першу жертву путінських вбивств за кордоном

Нещодавно оприлюднений звіт американської розвідки розкриває деталі кількох вбивств, пов'язаних з Кремлем, починаючи з 2000 року, коли російський диктатор прийшов до влади. Двосторінковий документ, датований 11 липня 2016 року, має назву "Замовлені Кремлем убивства за кордоном, ймовірно, триватимуть" і містить відредаговані розділи з метою захисту секретної інформації.

У доповіді підкреслюється, що "перший явний випадок", коли президент Владімір Путін замовив вбивство за межами Росії, стався у 2004 році в Катарі. Тоді двох офіцерів російської військової розвідки було засуджено за вбивство чеченського лідера Зелімхана Яндарбієва, який був визнаний терористом як Сполученими Штатами, так і Організацією Об'єднаних Націй.

Як сталося вбивство Зелімхана Яндарбієва

З відкритих джерел відомо, що Зелімхан Яндарбієв був активним учасником чеченського визвольного руху. Він брав участь у Першій чеченській війні, а також був правою рукою Джохара Дудаєва.

Після загибелі Дудаєва він був виконувачем обов'язків президента Чеченської республіки Ічкерія у 1996 – 1997 роках. Також був головою переговорної групи з чеченського боку з Росією щодо припинення вогню, а також повноважним представником президента Аслана Масхадова в мусульманських країнах.

Яндарбієв певний час проживав в Об'єднаних Арабських Еміратах і багато подорожував ісламськими країнами. Зрештою він оселився в Катарі з дружиною та дітьми. Цей крок відбувся на тлі дипломатичного тиску з боку Росії, яка обмежила його можливості для переїзду.

У 2002 році російська влада порушила кримінальну справу проти Яндарбієва, висунувши йому три звинувачення: участь у збройному заколоті, участь у незаконних збройних формуваннях і замах на вбивство співробітників правоохоронних органів. Згодом Яндарбієв був оголошений в російський і міжнародний розшук. У липні 2003 року, за рекомендацією Росії, Комітет Ради Безпеки ООН з санкцій щодо Талібану, "Аль-Каїди" та пов'язаних з ними осіб включив Яндарбієва до свого санкційного списку. Однак Катар відмовився запроваджувати будь-які санкції проти чеченського політика.

13 лютого 2004 року в столиці Катару міста Доха був підірваний автомобіль, в якому Яндарбієв повертався додому з мечеті разом з двома охоронцями та 13-річним сином Даудом. Охоронці загинули на місці, син був поранений, а Зелімхана Яндарбієва з тяжкими травмами доставили до лікарні, де він помер.

За місяць після трагедії катарські служби безпеки затримали трьох громадян Росії за звинуваченням в організації терористичної атаки. Серед затриманих був дипломат Алєксандр Фетісов, який згодом був звільнений. Двоє інших, Анатолій Бєлашков і Васілій Пугачов, обидва працювали на технічних посадах у російському посольстві, постали перед судом і були визнані винними. Кожен з них був засуджений до 25 років позбавлення волі. Однак згодом вони були звільнені за угодою, досягнутою з російським урядом.