Наркомани були завжди. Просто ще століття тому їх так ніхто не називав. У тридцяті роки вживання морфію взагалі не вважалося чимось поганим. Як і викурити косячок у ще давніші часи.
Як в СРСР дивились футбол? Дивіться випуск "Згадати Все" про футбольних вболівальників
Конопляні плантації на українських теренах вирощували не лише для пошиття одягу. Гуцули у горах чи мешканці українського Півдня розумілися на рослинах. А от за появу наркотиків цей світ має завдячувати фармакології. Цілющі розслабляючі властивості різних листочків і грибочків широко стали застосовувати для лікування болю. Ампулки та таблеточки без обмежень продавалися в аптеках.
Ще на початку 20 століття почався вибух наркоманії в Російській Імперії. Зазвичай вживали морфій, кокаїн, який вільно продавався в аптеках, і частково опіум. Опіумом бавились матроси та студенти, а морфій – це наркотик інтелігенції,
– згадав історик-публіцист Юрій Гудименко.
Письменник Михайло Булгаков був відомим наркоманом того часу. Свої враження від приймання так званих медикаментів він описав у оповіданні "Морфій".
Михайло Булгаков
Психотерапевт Олександр Іванов зазначив, що більшість людей наркоманами робили саме лікарі, які з доброю душею призначали ліки, що викликали залежність.
Тодішні лікарі особливо не переймалися саме лікуванням. Вони чудово вміли знімати біль і розслабляти пацієнта доступними засобами. Всі щасливі, хоч і живуть недовго. А коли Європу трусонуло війнами й революціями, наркоманія розквітла буйним цвітом. На початку 20 століття типовий солдат був або п'яний, або під кайфом. Психологічно важко було витримати жахливі картинки війни, а під речовинами життя ставало більш безтурботним.
Ті, хто воював і мав поранення були особисто знайомі з наркотиками. Після травми солдати потрапляли до шпиталю, а там їм кололи морфій або опіум. Згодом ці ж вояки шукали способи отримати ще дозу, навіть купували "ліки" безпосередньо у лікарів,
– зауважив Олександр Іванов.
Знеболювальні у величезних кількостях поставлялися у місця дислокації військових. І звичайно ж, ніхто особливо не стежив куди й для яких потреб їх використовують.
Морфію виписувалось на будь-яку частину по 2-3 літри на місяць. Звичайно, все це просто не використовувалось, а стояло банками. І людина, яка спробувала і мала доступ до цього, могла колотися,
– додав психотерапевт.
Травмованим солдатам кололи морфій або опіум
Військові лабораторії швидко зорієнтувалися: наркоманія – це ще й спосіб вимуштрувати безстрашного солдата. Одним із таких засобів були таблетки бадьорості – Перветин. Наукова назва – метамфетамін, а в народі просто вінт.
Синтезований у Японії на початку 20 століття. Таблеточки видавали у повсякденний раціон солдатам багатьох армій світу, перетворюючи їх у біороботів, які не відчували втоми та потреби в їжі. Кожна наступна війна лише поглиблювала проблему.
І війна у Кореї, і війна в Афганістані мали однакові наслідки – величезна кількість солдатів ставали наркоманами. Це за часом збігалося з фактичним розпадом Союзу, тому за цією проблемою ніхто не наглядав,
– повідомив Гудименко.
Надскладна афганська війна для радянського солдата була позбавлена мотивації, а ситуація, коли ворог міг ховатися за кожним каменем змушувала тікати з тієї реальності всіма нечисленними доступними засобами.
Величезна кількість солдатів ставали наркоманами
Про те, хто з лідерів держав вживали наркотики – дивіться у програмі.