Згадати Все: Від музею до Українського дому

Столичний музей Ілліча вражав: п'ять поверхів, новітні системи кондиціонування повітря, вісім ескалаторів, два ліфти, небаченої краси горельєфи, гобелени та вітражі й головна родзинка – п'ятиметровий пам'ятник Леніну.

Цікаво: Згадати Все: Від ДТСААФ до ТСО

Енергетик Українського дому Іван Гаврилюк згадав, що у той час будували друге ідеологічне гніздо по всьому СРСР. Першим же був центральний музей Леніна.

У 1982 році побудували будинок, у який перебрався Київський музей Леніна. Хоча раніше у Києві вже був музей присвячений вождю. Він розташований на Володимирській вулиці, зараз там Київський міський будинок учителя.

Київський міський будинок учителя

Але тому музею не вистачало пафосу. Тому українські партійні вожді запланували щось грандіозне. Нинішній Український дім мав усі шанси бути зведеним на місці зруйнованого Михайлівського собору і лише протести науковців уберегли руїни храму.

Партійне керівництво пішло на поступки й відмовилось від цієї ідеї. Було принципово, щоб це було у центрі, бо це ідеологічне завдання. Цей музей мали відвідувати усі гості столиці,
– пояснила дослідниця українського мистецтва Тетяна Філевська.

Сучасна Європейська, а тоді ще площа Ленінського комсомолу – чим не центр? Але була проблема – грандіозному будівництву заважає Володимирська гірка. Військовий журналіст Олександр Шульман сказав, що коли почалося будівництво, то зняли величезний пласт землі. Археологи та гідробіологи були обурені такими діями. Під бульдозери потрапили й будинки, що розташовувалися у підніжжі гірки

Будівництво музею Леніна

Проект самої будівлі підгледіли аж у середній Азії. Володимир Щербицький побачив музей Леніна, який збудували у Ташкенті за азійською архітектурою. Йому так сподобалась будівля, що він вирішив відтворити його у Києві.

Музей Леніна, який збудували у Ташкенті

Великого захоплення у киян нова споруда не викликала. А завдяки формі тут же отримала назву "скриня", "ящик", "скарбниця".

На зведення українського дому пішло чотири роки. Поспішали, як завжди, щоб встигнути до чергової більш-менш круглої дати народження Ілліча. Залучали будь-які ресурси

У СРСР для звичайних людей не було нічого, а для завдань партії – будівництво Українського дому – знаходились будь-які технології,
– зауважила Філевська.

Будинок на той час вдався справді високотехнологічним. Чого варта система кондиціонування у вигляді фонтану позаду будівлі.

Великого захоплення у киян нова споруда не викликала

Там були сучасні ліфти, ескалатори, яких ніде у Києві більше не було. Обладнання для регулювання світла. Ну і вишенька на торті – постать Леніна у центральному залі.

Про суровий радянський фаст-фуд – дивіться тут.

Більше – дивіться у програмі.