Виховання юного пролетаріату в дусі постійної готовності стати на захист щасливого, мирного і водночас, оточеного ворогами соціалізму – ось для чого був створений ДТСААФ у 1951-му році.

Цікаво: Згадати Все: Суровий радянський перекус

Як розповів заслужений тренер України Віктор Пивоваров, ДТСААФ була авторитетною організацією. Вона готувала та давала можливість на безоплатній основі задовольнити бажання дітей у заняттях технічними видами спорту і при цьому готували з них патріотів батьківщини.

Тому і не дивно, що, як мінімум, під впливом пропаганди, справою честі для кожного піонера був вступ в ряди ДТСААФ.

Що таке ДТСААФ? Це масова військово-патріотична громадська організація СРСР. Вона в радянську епоху своїм впливом та чисельністю могла дати фору будь-якій армії світу. Але роль солдатів тут грали діти.

Ця організація приймала у свої ряди усіх охочих. Не тільки юних піонерів, а й вже затятих трударів. Сюди йшли навіть цілими цехами. Та й дівчата не цуралися стати частиною радянської оборонки.

Молодь активно вступала до ДТСААФ
Молодь активно вступала до ДТСААФ

Можливо, багатьох добровольців приваблювали саме різноманітна спортивна підготовка та численні змагання, організовані товариством, по всьому Союзу.

Неабиякій популярності серед радянської молоді ДТСААФ має завдячувати надпотужній пропагандистській машині. І радіо, і газети та журнали прямо таки кричали про переваги такого навчання. Але поки юний пролетаріат вважав членство в ДТСААФ ледь не розвагою, сама організація цілком серйозного готувала для армії кадровий резерв.

В попередньому випуску: Згадати Все: Збір вторсировини по-радянськи

Від пілотів винищувачів до радистів, від мотоциклістів до водолазів – різноманіття професій у товаристві часто вражало. Але першим чого навчали, то це тримати зброю у руках. До того ж, як на війні без водіїв. Справою честі для кожного юнака було потрапити на водійські курси.

Як навчали молодь в ДТСААФ
Як навчали молодь в ДТСААФ

Ще змалечку юний піонер мав знати як зібрати радіосистему чи яку кнопку натискати для запуску ракети ПВО. І навчання було настільки інтенсивним, що, до прикладу, лише у 1966 році ДТСААФ випустив півтора мільйона готових до бою пілотів, водіїв, радистів тощо.