Жертви Кремля. Що сталося із тими, хто спробував перечити Путіну

Еміграція, в'язниця або ж смерть — в Росії не багато варіантів для тих, хто сміє занадто голосно висловлювати свою антикремлівську позицію.

Смерть опозиційного політика за сотню метрів від Кремля сколихнула світ.

Читайте також: Вбивство Нємцова — ганьба для Росії, — Путін

Російські спецслужби, які міцно тримають під ковпаком незгідних із Кремлем, нібито не стежили за політиком у переддень опозиційного маршу “Весна”. Десятки камер спостереження, які зазвичай пасуть кожен метр центру Москви у фатальну ніч не працювали. Їх, начебто, в цей момент саме ремонтували.

А саме вбивство приписують непрофесіоналам, яких і досі не можуть знайти.

Крапку у голосних справах в Росії ставлять не часто

Чи можна вбити людину за сотню метрів від резиденції Путіна без відома спецслужб? Питання риторичне. Та чи зможуть або ж захочуть російські силовики розплутати цю справу — покаже час. Та крапку у голосних справах у Росії ставлять не часто. Показовий випадок — вбивство російського журналіста Влада Лістьєва. 20 років тому, у перший день весни медійника застрелили у під'їзді власного будинку.

Кілер двічі вистрелив в журналіста та втік з місця події, прихопивши з собою зброю. При цьому, не забрав в журналіста портфель із грошима. Вже тоді багато хто назвав вбивство політичним та із впевненістю відповідав на питання, чи будуть впіймані виконавці замовлення.

Лістьєв був народним улюбленцем в Росії безкомпромісним та чесним журналістом із великими планами на майбутнє. Незадовго до смерті він очолив російський телеканал ОРТ. Медійник планував зробити із мовника реальний суспільний інститут. Також журналіст був автором легендарного шоу “Поле чудес” та програм “Час пік”, а також “Тема”.

Анна Політковська — ще один журналіст, кого вбив кілер

Ще один російський журналіст, чиє життя обірвалося разом із пострілом кілера — Анна Політковська. Зараз слідчі, які розслідують справу Нємцова, бачать багато спільного між цими вбивствами. Мовляв обидва вчинили ненадійною зброєю та під певну дату. Політика вбили за день до маршу опозиції, а журналіста — у день народження Путіна, 7 жовтня 2006 року. Журналістка піднімала таку незручну для президента Росії тему війни у Чечні.

Сильно діставалось від журналістки і ставленнику кремля в Чечні Рамзану Кадирову.

Журналістку недолюблювали і військові — вона відверто називала Чеченську війну безславною для російської армії. У справі вбивства журналістки лава підсудних все ж не була пустою — у 2013 році 4 осіб засудили від 12 років для учасників до пожиттєвого для організатора. З одного підозрюваного зняли обвинувачення, бо на момент вбивства він був у Чечні.

Втім, крапку і у цій справі так і не поставили. Замовник і досі залишається на свободі, Колеги Анни Політковської впевнені — він у Росії. Тож там все ще сподіваються, що справедливість восторжествує.

"Справедливість" російської феміди постійно відчуває і опозиціонер Навальний

Усю справедливість феміди в Росії постійно відчуває що один незгідний із політикою Кремля — Олексій Навальний. У його випадку влада закрутила гайки дуже в особливий спосіб. Аби зробити політика ручним, Олексія залишили на свободі, а його брата засудили.

Читайте також: Нємцов був вбитий за наказом Путіна, — Навальний

Опозиціонер отримав 3,5 роки умовно, а його брат — стільки ж реального терміну та півмільйонний штраф у рублях. Офіційно братам інкримінують розтрату 30-ти мільйонів рублів у так-званій "справі Ів-Роше". Навальні всі звинувачення відкидають. Знаково, що суд над братами в останній момент перенесли на 2 тижні - з 15 січня на 30 грудня. Так хотіли зірвати плани провести великий опозиційний мітинг. Втім, його все одно провели, і затримали щойно засудженого Навального.

Ще одна жертва російського "правосуддя" — юрист Сергій Магнітський

Ще одна жертва так-званого російського правосуддя — юрист фонду Heritage Capital менеджмент Сергій Магнітський. Він розкрив тіньову схему в МВС та податковій, за якою силовики привласнили понад 5 мільярдів рублів з державного бюджету Росії. Замість взятись за корупціонерів, влада взялась за того, хто їх викрив. Юриста у 2008 році відправили до СІЗО "Матроська тиша" та звинуватили в ухилянні від сплати податків.

Втім, винні у цій справі так і не були покарані. А сам Магнітський до суду так і не дожив — за рік після ув'язнення він помер в камері СІЗО. Офіційно від серцевої недостатності. А на думку матері та правозахисників — через відсутність медичної допомоги, умови утримання, що межували із тортурами, та можливо, і знущання з боку наглядачів.

Смерть екс-офіцера ФСБ Литвиненка

Ще одна справа із багатьма невідомими, кінці якої ведуть в Кремль, нещодавно отримала продовження. Йдеться про смерть екс-офіцера ФСБ та критика російської влади Олександра Литвиненка. Його отруїли радіоактивним "Полонієм-210" у 2006 році, підсипавши його в чай загиблого.

Сам Литвиненко перед смертю заявив: його замовив особисто Путін. Мовляв, лише він мав повноваження віддати наказ вчинити вбивство на туманному альбіоні. Натомість, Кремль завжди заперечував свій стосунок до вбивства, так само як і офіційні підозрювані у справі — громадяни Луговий і Ковтун, яких Росія відмовилася видати британському правосуддю.

Підозріла смерть Бориса Березовського

Борис Березовський став ще одним громадянином Росії, чиє життя обірвалось у Великобританії. Опального олігарха знайшли повішеним у власній квартирі близько 2-ох років тому. Британське слідство не побачило жодних ознак того, що Березовському із власним життям розпрощатись допомогли. Родичі заявили, що він часто говорив про самогубство. За різними даними, до кінця життя він втратив майже всі свої статки, і навіть заборгував понад 400 мільйонів доларів.

За короткий проміжок часу Березовський із соратника Путіна, який підтримав наступника Єльцина у президентських перегонах 1999 року, перетворився на його опонента. Як пояснював сам олігарх - зокрема і через війну в Чечні.

Опинившись в опозиції до Путіна, Березовський емігрував з Росії. Тут проти нього одразу почали відкривати кримінальні провадження: за шахрайство, відмивання грошей та спробу насильницького захоплення влади. Росія неодноразово вимагала екстрадиції олігарха, втім, прохання правоохоронців об'єднане королівство не задовольнило. Все ж вимушений емігрант мріяв повернутися до Росії, але не судилось.

Читайте також: Опозиціонер із Держдуми каже, що йому погрожують

У Росії все ще залишається багато людей, які хочуть змін. Втім, діяти їм доводиться або з-за меж країни або із оглядкою на те, яка доля спіткала тих, хто намагалися протистояти режиму. А так-звана опозиція в парламенті вже давно ручна і не робить нічого такого, щоб бува не втратити свій статус.