Торговці привозили нетутешній крам до Старого ринку і продавали його просто з возів. Тут ніхто не платив за місце й не користувались вагами. З роками продавців ставало все більше, вози поступово змінювалися на дерев'яні лави, а щоб під ногами не стояло болото, встановили водостоки та засипали землю гранітним щебенем.
Капітально перебудували "Привоз" на початку 20-го століття, після того як через спалах чуми його довелося спалити до тла. Зате вже незабаром постав кам'яний ринок із відомим Фруктовим пасажем. Покупців ставало дедалі більше, тож саме тут почала зароджуватись унікальна одеська говірка, суміш української, російської та івриту.
Ще до Першої світової на призові відповідали питанням на питання та періодично вставляли фрази "шоб ви билі здорови", "две большие разницы", "шоб я так жил", "женщина, вы меня устали".
Читайте також: Зроблено в Україні. Найбільший заповідний степ Європи та одне з семи чудес України
Утім, "Привоз" мав й інший бік. Сюди стікалися крадені речі, контрабанда, тут планувалися гучні злочини. Контроль над над ринком гарантував власнику величезний прибуток та вигідну позицію серед верхівки Одеси, тож завжди був ласим шматком для криміналу.
Після революції 1917 року більшовики хотіли перейменувати "Привоз" на Жовтневий ринок, та колоритні одесити пропустили цю назву повз вух, тож ідея так і залишилася на папері. Про масштаби ринку свідчить і статистика тих років. За рік тут продавали 40 млн яєць та півтора млн курей.
Зараз ринок займає площу 8 гектарів. Це тисячі балакучих продавців і сотні тисяч відвідувачів, які і як 150 років тому приходять не просто за продуктами, а й послухати новини, пожартувати та дізнатися нові рецепти.