Зварич та інші: 5 найгучніших справ недоброчесних суддів

6 жовтня 2018, 14:00

Півроку тому Громадська рада доброчесності припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні суддів, яке проводить Вища кваліфікаційна комісія на чолі з Сергієм Козьяковим. Припинила, бо Комісія перетворила це оцінювання на окозамилювання та конвеєр, який за нашими прогнозами легко долатимуть недоброчесні.

Майже 2000 суддів вже пройшли оцінювання і, нажаль, наші песимістичні прогнози збулись. Але ми навіть не могли подумати, що Комісія буде так легко пропускати суддів, яких судили за хабарництво.

Читайте також: Як Вища кваліфкомісія спробувала усунути "надокучливу громадськість" з процесу оцінювання суддів

20 серпня детективи НАБУ затримали на гарячому суддю Рокитнянського суду Київської області Леоніда Нечепоренка. Служитель Феміди нібито отримав 8 тисяч гривень за те, щоб не притягувати громадянина до адміністративної відповідальності.

27 серпня НАБУ затримало суддю Апеляційного суду Черкаської області Володимира Пономаренка за хабар у розмірі 30 000 гривень. За ці кошти суддя брався повпливати на свого колегу з Соснівського суду Черкас, який розглядав адмінпротокол про керування авто у стані спяніння.

Особисто мене вразили суми хабарів. Судді торгували правосуддям не дуже дорого. Швидше за все продаж рішень відбувався системно і заробляли на великому обороті. А ще більше вразило, що обоє суддів успішно пройшли оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії та отримали своєрідний сертифікат якості та гарантію, що ці судді доброчесні та компетентні.

Леонід Нечепоренко пройшов співбесіду 27 березня – на наступний день після того, як Громадська рада доброчесності назвала оцінювання фейком. Співбесіда тривала 15 хвилин. Володимира Пономаренка перевірили 24 квітня. Його Комісія встигла оцінити за 20 хвилин. А вже через 4 місяці відреформованих суддів ловлять на хабарях.


Суддя Володимир Пономаренко

Дуже хороша ілюстрація справжніх результатів фейкового оцінювання конвеєрного типу. Звісно, що навіть якісна перевірка не дасть 100% гарантію відсіву недоброчесних. Але те, як це робить Комісія практично гарантує, що недоброчесні залишаться на посадах. Залишаться навіть ті, яких вже ловили на корупції.

Мабуть найвідомішим хабарником з числа суддів залишається колишній голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич. У грудні 2008 року його спіймали на хабарі у 100 000 доларів. При обшуку дому та офісу на роботі знайшли мільйони готівки. Відомим є його пояснення, що він "наколядував" ці кошти.


Колишній суддя Ігор Зварич

Потім Зварич зник і більше 3 місяців переховувався. Знайшли його у своїй квартирі, де навіть була спеціальна схованка. А ще виявили цікавий зошит, де було акуратно записано рішення суду та суми хабарів за їх ухвалення.

Провели графологічну експертизу і з’ясували, що ці записи вела його дружина – Оксана Зварич, яка теж є суддею і до сих пір працює у Львівському апеляційному господарському суді. Тобто вона не лише знала чим займається її чоловік, але й допомагала вести бухгалтерію. Очевидно, що допомагала вона й переховуватись Зваричу від слідства. Ось такий сімейний підряд.

Генпрокуратура ще у 2009 році просила позбавити її статусу судді, але безрезультатно. А у липні 2018 року вірна дружина і помічниця хабарника приходить на співбесіду до Вищої кваліфікаційної комісії. 15 хвилин співбесіди, жодного питання про сприяння хабарництву чоловіка і Оксана Зварич успішно проходить перевірку з високими оцінками за доброчесність.

Читайте також: Відпустив з-під варти вбивцю Гонгадзе: до Верховного Суду призначили "відомого" суддю

Проте оцінювання проходять не лише родичі хабарників, але й судді, яких самих судили за отримання хабарів.

Суддю Харківського апеляційного адміністративного суду Гуцала Михайла Ігоровича звинувачували у отриманні хабаря у розмірі 6 000 доларів. Це відбулось ще у жовтні 2011 року. За версією слідства суддя за змовою з адвокатом отримав хабар за винесення рішення на користь приватного підприємства у спорі з податковою інспекцією.

Правоохоронці зафіксували як адвокат отримав кошти та передав їх судді у його кабінеті, де їх і вилучили. Цікаво, що при передачі коштів адвокат сказав, що приніс судову практику та поклав їх у журнал "Вісник Верховного Суду України", який лежав на столі судді. Хіба не символічно? Адвокат частково визнав вину, а от Гуцал все заперечив. Отримані кошти пояснив поверненням боргу, який адвокат мав перед ним.

Версія обвинувачених про те, як виник цей борг дуже цікава. Начебто суддя одного разу розповів адвокату, що хоче придбати автомобіль. Той сказав, що має знайомого, який може продати за хорошою ціною. Суддя одразу ж дав адвокату 50 000 гривень завдатку. Готівка була у нього на роботі, хоча це третина його річної зарплати.

На наступний день адвокат повідомив, що домовився за купівлю авто, але виявилось, що суддя уже придбав інший автомобіль. З якихось причин адвокат не міг повернути завдаток і вирішив це зробити через місяць саме у день затримання.

Тобто суддя віддав третину своєї зарплати як завдаток за один автомобіль, а через день купив інший? І при цьому навіть не повідомив особу, якій дав завдаток. Ну хіба це схоже на правду ? Але суд повірив обвинуваченим. Усі докази вини судді були відкинуті, і вироком Кременчуцького райсуду Полтавської області від 25 листопада 2015 року Михайло Гуцал повністю виправданий.

До речі, дружина Гуцала також суддя, але у відставці. До травня 2017 року вона була суддею апеляційного суду Харківської області. І хоча єдиним доходом сім’ї є саме суддівська зарплата їм вдалось придбати чимало нерухомості. У них є будинок площею 431 квадратний метр, дві квартири по 75 квадратів, понад 4 га землі. А у тещі більше 12 об’єктів нерухомості включно з квартирою у Харкові площею 188 квадратних метрів, у якій і зареєстрований суддя Гуцал.

Комісія спершу оголосила перерву у перевірці судді, але після повторної співбесіди визнала його доброчесним. Тепер суддя вже до пенсії буде вершити правосуддя та отримувати підвищену зарплату. Наприклад, у серпні він отримав 320 000 гривень. Непогано, правда ж.

Читайте також: Фейкова прозорість: чому недоброчесні судді легко долають усі перевірки

Щоб зрозуміти наскільки впевнено себе відчувають судді, яких звинувачували у хабарництві варто подивитись співбесіду з суддею Дніпровського суду Києва Бовкуном Едуардом. 37-річний Едуард Михайлович став суддею у 2009 році. А вже через півтора року його ловлять на отриманні хабаря у розмірі 5 000 доларів.

За версією обвинувачення суддя у змові з адвокатом отримав ці кошти за те, щоб нерухоме майно засудженого не підлягало конфіскації. Але розгляд справи у суді пішов за звичним сценарієм. Бориспільський суд поставив під сумнів один з важливих доказів – аудіозапис розмови з адвокатом. Також суд засумнівався, чи у діях заявника не було провокації хабаря.

У жовтні 2015 року суд вирішив повернути справу на дорозслідування. На співбесіді член ВККС повідомила, що підсумку справу було закрито прокуратурою у червні 2017 року. Хоча у матеріалах досьє немає жодної згадки про цю справу і невідомо звідки ВККС знає про її закриття.

Цікаво, що члени ВККС не задали жодного питання щодо цієї справи. А от суддя декілька раз згадував про неї – мовляв, це був важкий період, коли він боровся проти репресивного механізму Януковича. Тепер ви зрозуміли, виявляється це був не хабар, а боротьба проти Януковича.

Читайте також: Перевершили Януковича та Пшонку: як влада цинічно карає активістів

Але найбільше мене вразила, як суддя відповідав на питання членів Комісії. Так, суддя прямо визнав, що подарував квартиру матері, щоб уникнути конфіскації майна. Також виявилось, що він має спільну 3-річну дочку з суддею Апеляційного суду Києва Куліковою Світланою Василівною. Як визнав сам Бовкун вони з Куліковою спільно подорожують за кордон, часто проводять час разом, користуються майном один одного.

Але Бовкун не вказує її у декларації і категорично заперечив, що вона є членом його сім’ї. Хоча це вже стає типовою ситуацією для суддів. Ще суддя підтвердив, що їздить на автомобілі батька, але не вніс його у декларацію, бо бере авто у батька лише іноді. Цікаво, як це іноді, якщо батько проживає у Закарпатській області, а син у Києві.

Загалом на співбесіді виявлено велику кількість невідповідностей. Відчувалось, що члени Комісії в легкому шоці від відповідей судді. Але справжнім шоком був результат. Суддю не лише визнано доброчесним, але й рекомендовано повним складом Комісії на призначення суддею безстроково.

Які ще докази потрібно, що дана Комісія є лише гарантом збереження негідників у судах. Але найгіршим у цій ситуації буде просто опустити руки. Тому ми не опускаємо і продовжуємо боротись, а справедливість однозначно переможе.