Перші двоє є своєрідними символами провалу попереднього конкурсу та недоброчесних суддів у оновленому Верховному Суді.
Читайте також: Фейкова прозорість: чому недоброчесні судді легко долають усі перевірки
Очевидно Президент вирішив дати чіткий сигнал про його очікування щодо переможців нового добору суддів. Попередній конкурс до Верховного Суду був оголошений на 120 місць. Вища рада правосуддя внесла подання Президенту на 118 суддів. Практично усі були призначені Президентом ще у листопаді минулого року. Ці троє чекали своєї черги майже 9 місяців. То у чому претензії до вказаних суддів?
Валентина Сімоненко у 2014 стала головою Ради суддів України. Це найвищий орган суддівського самоврядування. У цей час багато хто сподівався, що судді спроможні на самоочищення, а конструктивний діалог між суддями і суспільством можливий. Для цього суддям потрібно було докласти зусиль, щоб принаймні ті, хто організував переслідування невинних та виносив свавільні рішення були звільнені. Також суспільство очікувало сигналу про внутрішню готовність суддів боротись з корупцією, телефонним правом та замовними рішеннями.
Роль Ради суддів України тут була одна з ключових. Родини Героїв Небесної Сотні, Автомайдан та інші організації неодноразово звертались до пані Сімоненко із закликом сприяти очищенню судового корпусу. Якби тоді судді пішли назустріч суспільству, ситуація з довірою до суду була б зовсім іншою. Частина суддів була на це готова, але Рада на чолі з Сімоненко обрала інший шлях і навпаки максимально захищала негідників у мантіях.
Рада винесла ряд рішень, якими визнавала кримінальні провадження проти суддів Майдану переслідуванням. Це суттєво перешкоджало слідству та дало сигнал усім суддям, що жодного покарання не буде. Завдяки рішенню Ради заблоковано і люстрацію суддів. Тобто продовжено традицію кругової поруки та безкарності навіть щодо суддів Майдану. Не дарма Родини Героїв Небесної Сотні звертались до Вищої комісії, що Сімоненко не має права бути суддею нового Верховного Суду.
Валентина Сімоненко
Валентина Сімоненко яскраво проявилась і у справі судді-викривача з апеляційного суду Черкаської області Сергія Бондаренка. Нагадаю, цей суддя відмовився виконувати вказівку голови суду Володимира Бабенка винести незаконне рішення. За це він зазнав переслідувань від голови суду. Тоді Бондаренко звернувся до Сімоненко за захистом та надав докази тиску на нього. Але Рада суддів довго ігнорувала це звернення і лише після втручання громадськості визнала незаконність дій голови суду. Сімоненко ж відверто покривала Бабенка, публічно заявила, що Бондаренко теж винен "бо звернувся до громадськості" та закликала "відпустити ситуацію".
Тобто те, що голова суду вимагав винести незаконне рішення, а за відмову переслідував непокірного суддю – це нормально. Треба забути це і працювати далі. І це не просто слова, а та якість, яку хоче бачити у суддях влада – закривати очі на корупцію та замовні рішення, слухати вказівки керівництва і в жодному разі не повідомляти громадськості про такі факти.
Окрім того Сімоненко порушила антикорупційне законодавство. Вона не вказала у своїй декларації, що її чоловік має 4 компанії у Криму. Суддю Франтовську за таке не призначили до Верховного Суду, а от для Сімоненко це не стало перешкодою. Дуже показово, що НАЗК вже понад 18 місяців проводить перевірку декларацій Сімоненко. Ще у лютому 2018 року НАЗК повідомило, що перевірку завершили, проект рішення склали і скоро затвердять. Минуло півроку і тепер у НАЗК стверджують, що проект рішення ще тільки готується. Очевидно, що рішення навмисно притримують, щоб Президент не призначав суддю з висновком про порушення антикорупційного законодавства.
Читайте також: Чому чесна суддя Гольник не має підтримки, або Яка Санта-Барбара відбувається в суді Полтави
Сімоненко звинувачують і у зв’язках з окупаційної владою Криму. Її рідна сестра працює начальником відділу у "Законодатєльном собраніі Севастополя" і внесена у базу Миротворець як зрадник. Але і сама Сімоненко, фактично, визнала окупаційну владу. Вона отримала податковий номер Російської Федерації. Суддя це визнала, але заявила, що цей номер окупаційна влада присвоїла їй автоматично, без її згоди та будь-яких дій з її боку.
Ця версія могла бути правдою, якщо б не одна важлива деталь. Номер їй видано на паспорт громадянина України, який вона отримала у червні 2015 року. Тобто на момент окупації Криму у податковій не могло бути даних її нового паспорту. Це свідчить, що новообраний суддя Верховного Суду просто збрехала усім нам. Я подав скаргу на це до Вищої ради правосуддя. Але вже більше як півроку вона лежить там без будь-якого руху.
Приклад Сімоненко є яскравим свідченням фейковості конкурсу та можливості призначати переможцями потрібних людей. Окрім усього, що я вже сказав, вона продемонструвала дуже посередні знання і після здачі іспиту займала лише 55 місце у рейтингу. Для розуміння рівня компетентності Валентини Миколаївни достатньо подивитись на її мотиваційний лист. Окрім примітивізму тексту, суддя Верховного Суду допустила неймовірну кількість помилок. Такий текст був би ганьбою навіть для першокурсника.
Уривок з мотиваційного листа Сімоненко
Проте, не зважаючи на безграмотність, низькі бали за компетентність, негативний висновок Громадської ради доброчесності, дуже посередню співбесіду вона дивним чином піднялась майже на 40 сходинок вверх та опинилась на 19 місці. Пояснення такого успіху одне – штучне підтягування рейтингу шляхом маніпуляції з балами.
Інший новопризначений суддя Верховного Суду Сергій Слинько став відомим ще у 2003 році. Саме він входив у трійку суддів Апеляційного суду міста Києва, які відпустили з-під варти вбивцю Георгія Гонгадзе – Олексія Пукача.
Після цього Пукач утік і переховувався аж до липня 2009 року. За часів Януковича Слинько, як головуючий у колегії розглядав касацію на вирок Юрію Луценку. Весь світ визнав цей процес політично вмотивованим, а Луценко не шкодував епітетів для характеристики суддів. А тепер виявилось, що суддя Слинько є кращим з кращих і повністю підтвердив свою доброчесність.
Читайте також: Провал судової реформи: як за потрібне владі рішення суддя отримує квартиру в столиці
З цього можна зробити висновок, що або у нас Генпрокурор реальний злочинець і справедливо засуджений, або щось не те з конкурсом до Верховного Суду. Або і те, і те одночасно. У будь-якому випадку Слинько продемонстрував готовність чути побажання влади, а влада завжди хотіла мати ручних суддів. Його використовував Кучма, використовував Янукович, очевидно Порошенко теж хоче використовувати.
Ми пам’ятаємо, як Президент пручався створенню Антикорупційного суду. Він відчував, що може втратити контроль над ним. Але усі рішення Антикорсуду будуть переглядатися Верховним Судом. Тобто саме Слинько та інші судді, які продемонстрували свою лояльність владі та є керованими будуть ставити остаточну крапку у справах ТОП-корупціонерів. Думаю, саме у цьому і відповідь, чому вони стали суддями Верховного Суду.
Дехто скаже – Президент не міг інакше і зобов’язаний був призначити суддів, які виграли конкурс. Це дійсно так. Але закон дає йому 30 днів на внесення подання. Він же тягнув понад 7 місяців.
Сергій Слинько (ліворуч)
Тобто Президент точно міг дочекатися бодай рішення НАЗК щодо декларацій Сімоненко, але не зробив цього. І треба пам’ятати, що саме Президент є ініціатором судової реформи та несе відповідальність за її результати.
Щодо третьої новопризначеної судді – Вікторії Мацедонської, то вона дійсно заслуговує бути суддею Верховного Суду. У часи Майдану вона єдина виступила проти рішення судді Саніна про заборону Майдану.
Мацедонська мала бути у числі перших призначених, але стала останньою та ще й в компанії двох недоброчесних. Це теж сигнал, що справді незалежним та достойним будуть максимально перешкоджати та намагатись дискредитувати.
Вікторія Мацедонська
Однак це не привід опускати руки. Навпаки, закликаю усіх чесних і достойних подавати заявки на конкурс та боротись за чесні суди до повної перемоги. А справедливість однозначно переможе.