Військові можуть отримати звільнення для догляду за хворою дитиною: що для цього потрібно

10 травня 2024, 19:28
Читать новость на русском

Джерело:

Принцип

Українські військові мають право на тимчасове звільнення від службових обов’язків, якщо це необхідно для догляду за хворою дитиною. Така норма почала діяти віднедавна.

Це регулюється змінами до Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". Вони набули чинності 3 травня.

Дивіться також "Страх досі в мені": спогади жінки, яка пережила Другу світову та переживає повномасштабну війну

Як отримати тимчасове звільнення

Правозахисники розповіли, що згідно з новим законодавством, військові можуть отримати тимчасове звільнення для догляду за хворою дитиною до 14 років. Його надає командування військової частини, де перебуває чоловік.

Водночас період, на який дається таке звільнення, становить не більш як 14 календарних днів. А для підтвердження цієї обставини потрібен медичний документ з лікарні, в якому вказано, що ваша дитина потребує стаціонарного лікування.

Зверніть увагу, що це не вид відпустки, а тимчасове звільнення від служби. А отже немає обмежень в тому, скільки разів на рік ви можете його отримати. Якщо маєте підстави – обовʼязково повинне надаватися,
– наголосили у "Принципі".

Окрім цього, військові продовжують отримувати грошове забезпечення протягом всього періоду догляду за дитиною.

Хто може звільнитися зі служби

Згідно з чинним законодавством, питання демобілізації закріпленні у статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Строк служби для рядових, сержантів, старшин, молодших, старших та вищих офіцерів під час дії воєнного стану є таким:

  • до 12 місяців для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра;
  • до 18 місяців для солдатів й матросів, сержантів й старшин, які проходять строкову військову службу в ЗСУ та інших військових формуваннях;
  • до 3 років для контрактників ЗСУ, які служать рядовими, від 3 до 5 – ті, хто служать сержантами й старшинами;
  • від 3 до 5 років для громадян, яким первинне військове звання присвоєне після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу;
  • 5 років – для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу;
  • від 1 до 5 років – для інших громадян.