Рада не звільнила Клімкіна з посади голови МЗС
Народні депутати провалили на засіданні Верховної Ради голосування за звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України. Через це вони не змогли розглянути і питання про призначення новим главою МЗС кандидатуру президента Зеленського – Вадима Пристайка.
Постанову відхилили, оскільки документ підтримали лише 160 нардепів з необхідних 226.
Важливо знати: Я пішов не через критику Зеленського, – Клімкін відверто розповів про свою відпустку
Вранці 11 липня комітет ВР у закордонних справах підтримав проекти постанов щодо звільнення його з посади міністра закордонних справ і призначення на цю посаду Вадима Пристайка.
На засіданні комітету особисто був присутній сам Пристайко та представник президента Володимира Зеленського Руслан Стефанчук.
Вже під час засідання Ради на голосування поставили законопроект постанови про звільнення Клімкіна, що раніше подав президент Володимир Зеленський. Рішення підтримав лише .. парламентарій з 226 мінімально необхідних.
Таким чином, звільнити Клімкіна з посади та призначити главою МЗС України Вадима Пристайка зможе лише новообраний парламент після 21 липня.
Чому Клімкін не пішов у відставку раніше? Ще до інавгурації Володимира Зеленського Павло Клімкін заявив, що планує йти у відставку. Своє рішення він пояснював тим, що з новим президентом прийшла нова команда. Вже 30 травня президент вніс до Ради подання щодо звільнення Клімкіна з посади міністра закордонних справ. Однак 6 червня Рада не підтримала таку ініціативу президента.
Згодом Зеленський знову вніс повторне подання до Ради щодо звільнення Клімкіна. Крім того, він запропонував Раді призначити новим очільником МЗС Вадима Пристайка, колишнього першого заступника міністра закордонних справ.
Пісял цього Клімкін пішов у відпустку і закликав Раду звільнити його. Наразі обов'язки глави МЗС тимчасово виконує його заступниця – Олена Зеркаль.
Які досягнення має Клімкін на посаді очільника МЗС?
- Запровадження безвізового режиму з ЄС.
- Лобіювання визнання "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями.
- Допомога у створенні незалежної православної церкви України та отримання Томосу.
- Доєднання Північноатлантичним альянсом у 2018 році України до переліку "країн-аспірантів" НАТО. Цей статус означає, що Альянс офіційно визнав прагнення України стати його членом.
- Масштабний обмін заручниками 27 грудня 2017 року на Донбасі. Тоді Україна віддала РФ 233 засуджених в обмін на 73 українських заручників.
- Недопущення повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи(ПАРЄ) без виконання вимог резолюцій, які стосуються агресії Росії в Україні.