Відповідні листи глави "Металургпрому" Олександра Каленкова і очільника ФМУ Сергія Біленького 12 лютого направили на адресу парламентських комітетів з питань промислової політики та підприємництва, з питань податкової та митної політики, а також у комітет з питань економічної політики.

При цьому зазначають, що в 2015 році був гострий дефіцит металобрухту: нестача сировини на внутрішньому ринку склала 854,4 тис. т, або 21,7% потреби метпідприємств. Залишки брухту на складах метпідприємств станом на 1 січня 2016 року становили близько 105 тис. т.

При цьому потреба метпідприємств у металобрухті у минулому році становила 3,929 млн т, в той час як фактичний обсяг поставок – 3,075 млн т. Причиною нестачі металобрухту є експорт. Так, вивезення сировини з країни в 2015 році досягло 1,2 млн т, що є найбільшим показником за останні 10 років. Основними напрямками експорту стали Туреччина (77%) і Придністров'я (21%).

У листі наголошується, що за рахунок високомаржинального внутрішнього ринку і близькості до експортних ринків збуту (Туреччина), а також неринковим преференціям від уряду Придністров'я металурги цих країн можуть запропонувати вищу ціну на лом, ніж українські виробники. Можливості металургів ввозити лом з-за кордону обмежені 5% імпортним митом в Україні і експортним митом в країнах потенційних експортерах металобрухту.

Глави "Металургпрому" і ФМУ констатували, що в січні 2016-го відбулося значне погіршення забезпечення металургів металобрухтом: поставки на підприємства склали близько 160 тис. т, що менше на 100 тис. т, або на 38%, ніж в грудні 2015-го. Або тільки 55-60% від розрахункової потреби підприємств.

Як наслідок, запаси металобрухту на складах підприємств в січні скоротилися на 30 тис. т і наразі складають близько 75 тис. т, тоді як на початку 2015 року запаси становили 235 тис. т. Дефіцит брухту зберігається через експортні поставки і неможливості імпорту цієї сировини, в цьому році ситуація стане критичною. Тому якщо раніше дискусія йшла про те, чи потрібно експортувати незатребувані металургами залишки заготовленого брухту, то в цьому році будь-який експорт означатиме недоотримання сировини українськими заводами. У такій ситуації органи влади зіткнуться з вибором, що вигідніше для держави: експортувати сировину або готову продукцію.

При цьому глави "Металургпрому" і ФМУ наголошують, що при експорті металобрухту держава втрачає мільйони гривень податкових надходжень. Так, з тонни експортованого металобрухту держава отримує лише приблизно 240 грн експортного мита, а з тонни брухту, переплавленого в сталь, держава отримує 2100 грн податків, тобто переробка брухту всередині країни дозволила б згенерувати додаткові податки, які в 9 разів перевищують експортне мито.

До того ж, бізнес із заготівлі та експорту металобрухту функціонує переважно в тіньовому режимі.

З огляду на це, "Металургпром" і ФМУ заявили про підтримку законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об'єктів інфраструктури" №3868 від 2 лютого 2016 року щодо тимчасового, строком на 3 роки, введення експортного мита на відходи та брухт чорних металів в EUR35/тонна і припиненням на цей період обов'язкової державної реєстрації контрактів на експорт металобрухту для лібералізації зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, заявлено про підтримку законопроекту "Про внесення змін до закону України "Про митний тариф України" щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об'єктів інфраструктури" №3873 від 2 лютого 2016 року і введення нульової ставки ввізного мита на відходи та брухт чорних металів.

"Звертаємо увагу, що з метою забезпечення національної безпеки і стабільної роботи метпідприємств зазначені законопроекти повинні розглядатися одночасно. Просимо врахувати позицію учасників металургійної галузі щодо актуальності та своєчасності зазначених законопроектів у межах дій з підтримки вітчизняної металургійної галузі України, в тому числі, з метою підвищення обороноздатності нашої держави і відновлення стратегічно важливої для країни інфраструктури", – резюмується в листі.