Що цікаво, пан Найєм ніколи до того не цікавився, ані Покровськом, ані ситуацією, яка там відбувається вже декілька років. Він навіть неправильно назвав прізвище горе-мера, сказавши, що підтримує "пана Трєбушного". Вже не кажучи про те, що цей самий мер декілька років тому, коли сам Найєм стояв на Майдані, возив харчі та одяг для Беркуту. Така різка зміна риторики не може не дивувати. Тож мені, як журналісту, і як одному з жителів Покровська, хотілося б спитатися пана Найєма, чи знає він, кого підтримує і до чого закликає Генпрокуратуру та депутатів?
До того ж дивним видається ще одна деталь – депутатом, обраним по виборчрому округу №50 (Красноармійський район) є інший депутат Євгеній Геллер, проте він, за свого підопічного пана Требушкіна не каже з трибуни верховної ради ані слова, а ось менш досвідчені депутати, такі як Найєм, кидаються на захист невідомого мера навіть не вивчивши ситуацію. Про причини можна лише здогадуватися.
Навесні 2014 року, у той самий час, коли Мустафа Найєм з тисячами людей стояли на Майдані в Києві і починали будувати нове майбутнє для нашої країни, коли він ще не був народним депутатом, а був журналістом одного з найкращих видань України, коли ідеї Майдану ще не були спаплюжені, а війна на Сході, ще не визначалася, як війна, саме тоді пан Руслан Требушкін дуже активно допомагав "Беркуту".
27 січня 2014 року, коли на Майдані було гаряче, у місті Димитрові, мером якого був пан Требушкін, було організовано мітинг на підтримку Януковича. Сам Руслан Требушкін закликав майданівців не розхитувати країну, припинити провокації у центрі Києва та пишався тим, що він член Партії Регіонів.
У цьому сюжеті 2014 року йдеться про те, як на той час мер міста Димитрова (нині Мирноград) привіз до Києва автобуси з білизною, шоколадом та салом для бійців "Беркуту". Тоді він казав, що ці люди захищають мир та стабільність у нашій країні. В цей самий час їхні колеги готові були стріляти в людей на Майдані, в тих, з ким поруч стояв сам Найєм.
Трохи згодом, у травні 2014, коли сам Найєм був дуже заклопотаний виборами Президента України, пан Руслан Требушкін вже на Україну зважав мало і всі зусилля скерував для організації так званого "референдуму за ДНР" у місті Димитрові.
І таких прикладів безліч…
Та можна припустити, що такі давні справи народного депутата не бентежать і він готовий забути певні ідеологічні розбіжності з Требушкіним заради майбутнього блага країни. Так цілком могло б бути, проте ситуація сьогодення не виказує змін на краще.
І після того, як Требушкін всіма правдами і неправдами зміг зайняти крісло мера міста Покровськ, його історія не перестає вражати. Спочатку незаконне обрізання дерев з користю для свого деревопереробного заводика, потім десятки корупційних схем, потім розкрадання бюджетних коштів.
Все це було описане неодноразово. Про це казали як журналісти, так і громадські активісти. Неодноразово про це писала і я. Проте на це теж можна не зважати.
Але не можна проігнорувати відкриті стосовно пана Руслана Требушкіна декілька кримінальних проваджень.
Так, наприкінці 2016 СБУ провела у мерії Покровська обшук, у ході якого було знайдено, вилучено і передано до прокуратури документи, що підтверджують незаконну діяльність мера міста.
Тоді Требушкін сказав, що це було "політичне замовлення", тим самим безгрунтовно звинувативши Службу Безпеки України.
Та на цьому справа не закінчилася і за мера взялася обласна прокуратура, провівши ще декілька обшуків, і відкривши кримінальне провадження у справі Требушкіна.
Важливо наголосити ще на одному моменті – 25 січня на мітингу на підтримку Руслана Требушкіна прихильники мера публічно закликали до насилля і побили одну з журналісток, яка висвітлювала захід. До того, ще у 2015 році пан Требушкін погрожував редакції одного з місцевих сайтів. Тож очевидно, що для цього мера немає жодних кордонів.
Таким чином пан Найєм підтримав людину, проти якої відкрито декілька кримінальних проваджень, і яка не соромиться боротися з журналістами усіма доступними методами. Я хотіла б нагадати пану Найєму про те, що ще зовсім недавно він сам був журналістом, і головні засади журналістської етики ще не мав би повністю забути. Тому наступного разу треба бути обачливішим у тому, кого ти підтримуєш, звичайно якщо ця підтримка щира. Ну а якщо ця підтримка викликана звичними для Требушкіна методами, то це вже будуть зовсім інші питання до народного депутата Мустафи Найєма.