Наприклад, в Одесі переконані, що найбільший дохід бюджет отримує від портів та митниць. В індустріальних містах на Сході люди вірять, що основним донором скарбниці є великі підприємства (в тому числі державні). На Заході України переконані, що бюджет наповнюються податками з бізнесу.
Читайте також: "Танцюйте, покидьки, це ваше свято": схемі "Роттердам+" виповнилося 35 мільярдів гривень
Друзі, реальність в тому, найбільший внесок у наш спільний національний гаманець робить кожен з нас. Не митниця. Не великі заводи. Не олігархи. Не, тим більше, державні підприємства.
Саме наші внески на три/четвертих наповнюють бюджет України. Будь ласка, запам’ятайте цю цифру. 73% національного бюджету наповнюється нашими податками: Єдиним соціальним внеском, Податком на доходи фізичних осіб, Військовим збором, Податком на додану вартість та акцизними зборами.
Саме цими податками в середньому кожен з нас віддає державі сімдесят три тисячі гривень на рік. До речі, нагадаю, що віддавши ці сімдесят три тисячі гривень, на руках у вас залишиться приблизно така ж сума. Давайте закріпимо: середній платник податків віддає державі стільки ж, як в нього залишається на себе. Для родини з двома людьми, які працюють, ця сума в середньому складає понад п’ять тисяч доларів.
П’ять тисяч доларів на рік – ось ціна Держави для середньої української родини. Саме з цих п’яти тисяч доларів на 73% формується бюджет нашої країни. Давайте візьмемо ще кілька цифр для порівняння.
Отже, беремо Податок на додану вартість, який сплачує кожен. Це ті три великі літери ПДВ, які ви бачите у чеках з магазину. 20% зверху вартості кожного товару ви віддаєте державі. Купили в магазині щось за 12 гривень? Реальна ціна товару – 10, дві гривні зверху ви віддали державі. Так от, цими двадцятьма відсотками ПДВ з кожної покупки, ми з вами наповнимо національний бюджет на … триста вісімдесят чотири мільярди! І ці, сплачені нами 20% ПДВ, – найбільше джерело наповнення національного бюджету.
Давайте, наприклад, порівняємо цю суму з внеском державних підприємств. Всі ці тисячі держпідприємств за цей рік принесуть нам доходу сорок один мільярд гривень. Тобто, у дев’ять разів менше від сплаченого нами Податку на додану вартість.
З державними підприємствами – порівняли. Чий внесок більший – зрозуміли. А як щодо бізнесу приватного? Він же теж сплачує податки. Невже менші від нас – звичайних громадян? Менші.
Українці сплачують податки до державного бюджету
В цьому році податку на прибуток підприємств зберуть вісімдесят дев’ять з половиною мільярдів гривень. При цьому податку на доходи фізичних осіб ми з вами заплатимо двісті двадцять три мільярди гривень. Іншими ми, звичайні платники податків, наповнимо бюджет сумою в два з половиною рази більшою ніж всі, в тому числі, найбільші бізнеси України.
Зрозумійте правильно, я з великою повагою ставлюся до будь-якого підприємця, який веде бізнес в Україні. Кожен з них робить колосальну роботу в дуже складних умовах, ще й виключно на власний ризик. Так, ми заробляємо собі на життя на створених підприємцями робочих місцях, проте основними донорами бюджету все ж є фізичні, а не юридичні особи. Тобто, працівники, а не кампанії і підприємства.
Друзі, зважаючи на все вищесказане, благаю вас запам’ятати дві цифри, усвідомлення яких, робить нас власниками держави. Перша цифра: 73% бюджету України наповнюється податками таких як ми, звичайних українців. Нашими податками ми фінансуємо три/четвертих національної скарбниці.
Друга цифра: половину отриманого ми віддаємо державі податками і зборами. Тобто, для власних родин ми заробляємо стільки ж, скільки віддаємо державі податками. Навіть, якщо ви отримуєте зарплату в конверті, чи ви пенсіонер, ви все одно сплачуєте двадцять відсотків ПДВ та акцизні збори.
Читайте також: Наші з вами збитки: як податки українців фінансують корупціонерів
В підсумку. Перше – ми з вами власники держави. В прямому сенсі ми її фінансуємо. Друге – держава з усіма її часто нікчемними послугами – обходиться кожному з нас дуже-дуже не дешево. Розуміння цих базових істин допомагає кожному з нас глибше усвідомити себе громадянином України, донором її національного бюджету, а значить власником держави. Погодьтеся – приємне відчуття.