Дмитро Сус стояв біля витоків одіозного "департаменту Кононенко-Грановського", який був створений для досягнення особистих цілей Петра Порошенка руками Генпрокуратури.

Департамент виник ще в лютому 2016 року в часи генпрокурора Віктора Шокіна, одразу після гучних обвинувачень тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавичуса на адресу президентського друга Ігоря Кононенка. Спочатку він називався "Департамент розслідувань у сфері державної служби і власності". У народі він отримав назву департамент "Кононенко-Грановського" по імені двох депутатів з найближчого оточення президента, які є його "кураторами".

Читайте також: Табу на чесну приватизацію: чиї корупційні апетити прикриває перший віце-прем'єр Кубів

Заради створення департаменту було ліквідовано одне з управлінь, при чому департамент Кононенка-Грановського мав нараховувати 51 особу, тобто в два рази більшу чисельність, ніж розформований підрозділ. Сус отримав посаду заступника керівника новоствореного департаменту. Особливий статус департаменту підкреслювало те, що вони заїхали в окреме приміщення на вулиці Симона Петлюри в Києві. Через півроку після цього ця адреса потрапить навіть у міжнародну пресу – адже тут відбуватиметься силове протистояння співробітників департаменту Кононенка-Грановського зі спецпризначенцями Національного антикорупційного бюро, які прибули як силова підтримка для визволення своїх агентів, що здійснювали стеження за прокурорами, підозрюваними у корупційних діяннях.

Коли Луценко став генпрокурором, він не розформував цей департамент, а лише змінив його назву на Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. Попри ореол скандалів, він і далі функціонує – голова департаменту Володимир Гуцуляр отримав нагороду від Порошенка до Дня незалежності, а головний процесуальний керівник цього департаменту Ольга Варченко є серед фаворитів на посаду голови досі не створеного Державного бюро розслідувань.

На рахунку департаменту було багато скандальних проваджень. Зокрема, вони так і не довели до кінця розслідування щодо викрадення керівника приватної компанії "Нафтогазвидобування" Олега Семінського, якого три роки протримали в підвалі в якості заручника розборки між акціонерами підприємства Нестором Шуфричем, Миколою Рудьковським і Рінатом Ахметовим.

Читайте також: Верховна Рада розійшлася на канікули з величезними боргами по реформах

Після Майдану 2014 року Семінського звільнили, і депутат Нестор Шуфрич особисто привів його до Шокіна, який доручив розслідування Дмитру Сусу, що зарекомендував себе надійним бійцем департаменту Кононенка-Грановського в Генпрокуратурі. У результаті розслідування, було звільнено непотопляємого голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який втік до Москви і працює тепер у Курченко.

Але головне - Сус домігся найвигідніших для приватних інтересів Порошенка умов досягнення мирової угоди з Рінатом Ахметовим. Зараз олігарх повністю підтримує політичні ініціативи Банкової, вони заробляють надприбутки завдяки формулі тарифоутворення "Роттердам плюс", а дружина Порошенка навіть почала вести ранкову гімнастику на телеканалі Ахметова.

Справа Семінського стала для Суса приводом для наїзду на осіб, які ніяк не були пов'язані з викраденням директора компанії "Нафтогазвидобування" – при чому бізнесмени потім скаржилися, що від них вимагали гроші за повернення вилученого при обшуках.

Читайте також: Президент Порошенко не зацікавлений у чесній приватизації

Також в своє резюме Сус може дописати резонансні кримінальні переслідування критиків Порошенка. Зокрема, він особисто в порушення закону намагався вручити підозру колишньому заступнику генпрокурора Віталію Каську. При чому, використовував для цього досить оригінальні методи – наприклад, щоб Касько не поїхав, дверцята автомобіля облили гидотою.

А до цього Сус атакував прокурорів, які розслідували справу "діамантових прокурорів", викритих у вимаганні коштів від бізнесменів за кришування бізнесу.

Крім того, Сус виконував ще одне доручення адміністрації Порошенка, намагаючись дискредитувати громадських активістів з Центру протидії корупції та заступника генпрокурора Давита Сакварелідзе в розтраті технічної допомоги, виділених США на реформу прокуратури. Американське посольство назвало це тиском на громадський сектор. У підсумку, аби уникнути міжнародного скандалу, генпрокуратура закрила провадження.

Читайте також: Як оточення Порошенка намагається усунути керівництво "Укргазвидобування"

Кар’єра Суса в генпрокуратурі закінчилася в квітні цього року. Громадські активісти виявили, що Сус користується незадекларованим позашляховиком AudiQ7, що належав його 85-річній бабусі. Зрештою, Суса було звільнено за внесення неправдивих даних у свою декларацію про доходи. "За систематичне грубе порушення вимог Законів України "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури, звільнити…", – сказано у наказі про звільнення Суса.

А ще через три місяці НАБУ взяло Суса під варту в аеропорту Бориспіль.

Звільнення, а потім затримання Суса важливо - це сигнал всій корумпованою вертикалі Порошенка: працюйте на мене, але коли вам буде погано, за вас буде нікому заступитися. Система не здатна захистити своїх гвинтиків. Шлюпок на "Титаніку" вистачить не всім. Будуть жертвувати шістками, щоб боси мафії могли комфортно розміститися з своїми пожитками. Так, може, не варто напружувати заради них свій живіт, якщо потім вас все одно викинуть за борт?