У 1991 році влада вирішила залишити собі тільки ті моделі, які виробляють на території України – харківські Т-64.
Решту вирішили розпродати у країни Африки та Азії, а частину виручених коштів направити на капітальну модернізацію цих бойових танків. Конструктори запропонували кілька версій, доки нарешті в 1999 році не обрали оптимальну – Т-64 "БулАт".
Головну роль в танку відіграє 125-мм гладкоствольна танкова гармата. З нею спарений кулемет зі стрічковим живленням і темпом стрільби 700-800 пострілів на хвилину.
Читайте також: Новий український автомат "Малюк" доводили до ідеалу понад 10 років
Зенітна кулеметна установка калібру 12 і 7 дістане ворожу ціль за півтора кілометра в повітрі, і за 2 кілометри на землі. Є й нічний прицільний комплекс навідника та інфрачервоний приціл.
Щодо захисту – тут можна похвалитися вбудованим комплексом динамічного захисту "Ніж" – це видовжені заряди вибухової речовини, які під час детонації дестабілізують або руйнують осердя ворожого снаряду, доки він не заглибився в основний масив броні.
Міцність доводилося випробовувати неодноразово. Бували випадки, коли "БулАт" після прямих попадань із гранатометів та протитанкових керованих ракет залишався без значних ушкоджень.
Читайте також: Як працюють новітні засоби захисту автомобілів від зловмисників
Зараз "БулАт" за основними технічними характеристиками трохи відстає від гордості українських конструкторів – танку "Оплот". Утім у харків'ян ще чимало ідей щодо його вдосконалення. По-перше, планують дотягнути потужність до 1000 кінських сил та встановити тепловізійні та панорамні приціли.