Щоб це вдалося, позовнику всього лише слід було платити в гривнях за курсом на день розрахунку, а згодом і перерахувати все назад в долар. А в позові вже доларовий еквівалент слід рахувати за іншим – більшим курсом – на день позову. За рахунок зростання курсу можна отримати 100 відсотків прибутку.

Суддя, що розглядає позов, чітко бачить що сплачено лише 300 гривень. Але позивач переконливо пише, що 300 гривень – це 30 доларів, а 30 доларів зараз – це 600 гривень. І суддя просто погоджується, що слід повернути 600 гривень. А потім упевнено скаже всім, що погодилась зовсім не тому, що з позивачем працювали пліч-о-пліч п’ять років.

Читайте також: Як відсіюються корумповані судді перед відбором до Верховного Суду

А якщо представити, що мова йде не про 300 гривень, а про 300 тисяч гривень – авансовий внесок і частину лізингових платежів за престижне авто. Півтора роки на ньому позивач катався, а потім припинив платити і авто у нього забрали. А от відсудив позивач вже не сплачені 300 тисяч гривень, а вдвічі більше. Тобто додаткові 300 тисяч гривень повернув, півтора року покатавшись на розкішній іномарці.

Проте так вийде не у кожного. А а от судді з Хмельницького Петру Латюку – вдалося. Чому так сталося, як він може отримати ще додатково 5,5 мільйонів гривень, та як рухається судова реформа – дивіться у програмі "Наші гроші. Досудились".