Водій втік з місця пригоди, та власника автомобіля встановили за втраченим номером. Ним, за довіреністю, виявився суддя Рівненського міського суду Олександр Тимощук.

Розслідування завершилося нічим. Розслідували цю справу 9 років. Але закрили через три місяці після обрання Тимощука суддею безстроково. Сам суддя каже, що машину, якою він "користувався в той день", у нього викрали, а тому він не причетний до ДТП.

Це був перший гучний скандал навколо судді Олександра Тимощука, та не останній. Ще одним епізодом стала історія з катуванням, яку пам’ятає екс-нардеп від "Свободи", а на той час журналіст.

Я працював журналістом і мені привезли люди листочок, на якому було написано: "Мамо, продайте корову, продайте все шо є, тільки заберіть мене звідси, бо б’ють, то я краще повішуся,
— розповів депутат Юрій Сиротюк.

Автором записки був Василь Гринь. Його та ще двох-трьох хлопців затримали за підозрою у крадіжці з будинку, що належав матері судді Олександра Тимощука.

Чоловік заявляв про тортури з боку правоохоронців, зокрема й у присутності судді Тимощука та його брата Андрія – помічника прокурора міста Рівне. Свідчення журналіст Юрій Сиротюк збирав через адвоката і писав про це статті. У відповідь – позов. Брати Тимощуки вимагали 200 тисяч гривень. Ані журналіст, ані редакція не спростовували інформації та коштів не платили.

Попри вибиті зізнання, підозрюваних згодом виправдали та випустили, розповідає Сиротюк.

Суддя та його брат і далі, немов магніт, постійно притягували до себе неприємності. Наступною чорною плямою в біографії Тимощуків стало побиття рівнянина Віктора Харчука, який після зустрічі з "братами в законі" залишився інвалідом. У своїй письмовій відповіді суддя пояснив, що нібито це він на пару з братом став жертвою п’яного Харчука, а каліцтво останнього раптово сталося "в результаті застарілої хронічної хвороби кісток, яка викликає їх крихкість – остеопорозу". Проте такі пояснення переконали не всіх – особливо його земляків у парламенті.

Усі спроби журналістів "Слідства.Інфо" поспілкуватися із суддею на відео або хоча б зняти його під час відкритого судового процесу були марними. Очевидно, уникаючи контактів з ними, Тимощук переніс розгляд щонайменше шести справ. Українські судді взагалі не люблять спілкуватися з пресою, бо та постійно нагадує їм та суспільству про їхнє славне минуле. А це може поставити рубом питання про їхнє майбутнє.