15 років тому Верховна рада ухвалила Конституцію України

Писати новий документ депутати почали 95-го, а завершили за рік. Основні суперечки точилися довкола статей, що стосувались державної символіки, мови і статусу Криму. На постатейне голосування депутати витратили майже добу.

Окремі положення голосувалися ледь не по 30 разів. Епохальну ніч пізніше назвали Конституційною. Колишній народний депутат Віктор Мусіяка, який в день ухвалення Конституції відзначав ювілей, згадує, як після багатогодинних дебатів благав колег проголосувати статтю, що затверджувала державний статус української мови.

“Мені, говорю, 50. Я Вас прошу, хто мене поважає проголосуйте. Ну які ще аргументи, все сказано.. І мені тут так знаєте.... стисло горло, я вийшов в двері за президією і через пару хвилин чую такий вибух в залі, а це завжди був сигнал, що проголосували. І проголосували, а потім швидко після цього вже не було таких статей, положень, які були б дуже конфліктні і десь о 9-й зайшов президент”, - каже колишній народний депутат Віктор Мусіяка.

Нова Конституція значно більше відповідала тогочасним реаліям. Документ передбачав багатопартійність, гарантії багатоукладної економіки і приватної власності, а головне затверджував національний тип української держави, каже ще один учасник тих подій Іван Заєць.

“Реально це означає те, що українці будували свою державу в річищі європейської політичної традиції, як державу національного типу, де традиція і звичаї українського народу кладеться в основу суспільного устрою”, - каже народний депутат Іван Заєць.

У редакції 96-го року Конституція проіснували лише 8 років. Про внесення змін до Основного закону політики заговорили майже одразу після його затвердження. За перехід до парламентсько-президентської республіки під кінець свого другого терміну став активно виступати тодішній президент Леонід Кучма. Реалізувати політреформу вдалося завдяки конфліктній ситуації під час президентських виборів 2004-го. Законопроект про внесення змін до Конституції противники Віктора Ющенка проштовхнули в пакеті із новим законом про вибори президента, який за задумом помаранчевої команди мав унеможливити фальсифікації під час голосування.

“Як всяке швидкоспечене, воно виявилось трохи кривим. І в тексті нової редакції Конституції бракувало збалансованості”, - каже народний депутат Юрій Ключковський.

До кінця не продуманий, писаний нашвидкуруч документ, що чітко не розмежовував повноваження різних гілок влади, зрештою спровокував нездорову конкуренцію між президентом, прем`єром і парламентом. Постійне перетягування владної ковдри призвело до глибокої політичної кризи.

Її причину ліквідували вже за президентства Віктора Януковича, щоправда не в конституційний спосіб. За поданням депутатів-регіоналів політреформу скасував Конституційний суд, повернувши новому главі держави кучмівські повноваження, що викликало обурення не лише всередині країни, але й в Європі.

“Той експеримент, який ми отримали протягом п`ятьох років, з 2004-го по 2010-й, він засвідчив, що запропонований тоді, у 2004-му році механізм в Україні не працює. Це не означає, що він є поганим”, - каже представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко.

“Давайте ж ми не будемо пудрити мізки людям. Давайте ми чесно скажемо, що ми хочемо встановити президентську державу, з величезними повноваженнями президента, мовляв це потрібно, тому що в Україні розвал і це буде відповідати дійсності, що розвал. Але ми бачимо: скільки б повноважень не давалось, нічого не змінюється, бо нам, на жаль, не пощастило з президентами”, - каже колишній народний депутат Георгій Крючков.

Скидається на те, що у своєму первозданному вигляді нова-стара Конституція знов проіснує не довго. Щойно політреформа була скасована, політики знову заговорили про необхідність внесення змін до основного закону.

Якими вони будуть, стане зрозуміло після наступних парламентських виборів, коли буде відома розстановка сил в Верховній Раді наступної каденції. Депутати цього скликання внести корективи до Конституції вже не встигнуть.