23 травня має стати державним Днем Героїв
23 травня в деяких регіонах України заведено відзначати День Героїв. Це свято із сумним присмаком, коли живих воїнів урочисто відзначають за їх заслуги перед країною чи громадою, а загиблим віддають данину пам'яті покладанням квітів, історіями про них чи хвилиною мовчання. Більше про це – читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Гетьман Петро Сагайдачний, отаман Холодного Яру Ларіон Завгородній, головнокомандувач УПА Роман Шухевич, командир батальйону "Вовки Да Вінчі" Дмитро Коцюбайло… Ці імена та імена ще тисяч українських відомих та невідомих воїнів набиті на скрижалях української історії. Це справжні титани духу свого часу, які боролися проти Росії у тому чи іншому її вигляді до кінця.
До теми Герої, на жаль, вмирають – двічі: як увічнити пам'ять про них
Комусь ми завдячуємо ретроспективно за нашу багату історію непокори ворогу, хтось закладав фундамент нинішньої доби Незалежності, хтось же є сучасником і відстоював ім'я України на мапі в епоху, коли здавалося, що війни мали б закінчитися.
Однак об'єднує їх одне: абсолютна відданість Батьківщині та статус Героїв України – державних чи народних. На наше покоління випало чимало завдань, одне з яких – назавжди затвердити День Українських Героїв.
День Героїв започаткувала загибель Євгена Коновальця
Якщо тема 8 чи 9 травня викликала дискусії в суспільстві щодо затвердження найбільш коректної дати, то з 23 травня все куди більш очевидно. Адже саме цей день має важливий історичний контекст для відзначення сучасних титанів духу та героїв минулих епох.
Нехай для багатьох українців рух ОУН асоціюється зі Степаном Бандерою, та уявити підпільну діяльність борців за свободу без Євгена Коновальця насправді просто неможливо. Саме Коновалець брав активну участь у формуванні української державності ще в 1917 році, сформувавши Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР. Також будучи полковником корпусу Січових стрільців, наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918 – 1919 роках керував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.
Цікаво Росіяни в паніці – Чорне море стає для них небезпечним
Після невдачі української революції був змушений емігрувати, проживав у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. Вже звідти він продовжував вести діяльність із формування осередків Об'єднання українських націоналістів, які були незгодні з совєцькою окупацією нашої території. Не маючи змоги чинити реальний опір усередині СРСР, герой цієї історії робив усе від себе залежне в екзилі, аби підготувати достатню кількість мотивованих та вмілих воїнів, які надалі б підривали устрій "тюрми народів".
Але життя Коновальця, як одного з провідних українських патріотів, обірвалося волею Кремля та особисто Йосипа Сталіна. 23 травня 1938 року агент НКВС Павло Судоплатов виконав наказ радянського керівництва. Втершись у довіру до українського націоналіста, Судоплатов в Роттердамі передав Коновальцю коробку цукерок з українським орнаментом. У підсумку вона здетонувала.23 травня — народна традиція Свята Героїв
Зважаючи на трагічну подію 23 травня, у 1941 році другий великий збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Це було обумовлено як загибеллю Коновальця, так і смертю інших видатних українців – Миколи Міхновського та Симона Петлюри. Вони також пішли з життя в травні.
Читайте також Українська книжкова революція: як позбутися російської літератури на ринку
Відтоді це свято набуло своєї сакральності, проте не могло бути піднесене на державний рівень через совєцьку окупацію України. Один із замовників вбивства Коновальця – Сталін – точно б не підтримав ідею такого свята. Тому 23 травня українці відзначали цей день у підпіллі, не на показ.
Після відновлення української Незалежності у 1991 році, поновилися й дискусії щодо затвердження 23 травня офіційним святом Героїв України. Окремі місцеві органи самоврядування і так наголошують на цьому дню як на важливій даті для українського народу. Тому варто задуматися й про визнання його національним днем.
Наприклад, у Львові й до 2022 року покладали квіти до пам'ятників тих, кого вважають героями, саме 23 травня. Також саме в цей день відбувалося урочисте засідання, на якому ветерани національно-визвольних змагань були нагороджені пам'ятними медалями.
Актуалізувалися обговорення стосовно 23 травня у 2014 році. Коли українські сини та доньки спершу віддавали життя за свободу нації на Майдані Незалежності, а згодом і в російсько-українській війні, що розгорнулася на Сході. Події 2022 – 2023 років підштовхують до незворотності: 23 травня має стати офіційним святом Героїв України. Це має бути затверджено на державному рівні.
Як встановити 23 травня національним днем пам'яті?
Наразі я як народний депутат ініціюю запит до Офісу Президента, аби офіційно затвердити 23 травня святом українських Героїв. Мій депутатський запит підтримали 17 колег по парламенту з більшості фракцій та груп. Тепер на найближчому засіданні керівництво Верховної Ради має зачитати, колеги – підтримати, а далі президент України має розглянути його та повідомити про результати розгляду у 15-денний строк.
Вірю, що вже у 2024 році День Героїв України буде вже не тільки народним, а й державним святом. Із сумом, гордістю та одвічною вдячністю всім, хто боровся за Батьківщину.