30 нардепів могли стати фігурантами справ про незаконне збагачення, – Холодницький

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький в ефірі каналу "1+1" повідомив, що за весь період роботи САП та НАБУ було відкрито 106 проваджень за статтею про незаконне збагачення. 37 проваджень було закрито, 4 – направлено до суду з обвинувальними актами, а ще 65 досі розслідуються.

Читайте також: Скасування статті про незаконне збагачення: у Євросоюзі вщент розбили аргументи суду

Холодницький не погоджується із заявами про те, що стаття про незаконне збагачення позбавляє підозрюваних права на презумпцію невинуватості.

"37 проваджень закрито саме через те, що презумпція невинуватості була застосована прокурорами і детективами. Тому я стверджую: не було ніякого тягаря доказування на фігурантах справи", – наголосив прокурор.

Окрім народних депутатів, фігурантами справ про незаконне збагачення мали стати міністри, їхні заступники та очільники ОДА.

Кого зараз підозрюють у незаконному збагаченні?

• екс-виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана;
• міністра інфраструктури Володимира Омеляна;
• екс-чиновника Генпрокуратури Дмитра Суса;
• екс-військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика;
• лідера "Радикальної партії" Олега Ляшка;
• заступника голови СБУ Павла Демчини.

Перші провадження за статтею про незаконне збагачення були направлені до суду ще у квітні 2016 року. Тоді це була справа колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика.

Останнє провадження, яке прокурори направили до суду минулого тижня, стосувалося міністра інфраструктури Володимира Омеляна.

Що таке стаття про незаконне збагачення та чому суд скасував її? 12 грудня 2017 року до Конституційного суду на статтю про незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення.

У кримінальній статті сказано, що якщо держслужбовець не може підтвердити законність придбання своїх активів, то може бути позбавлений волі. У суді пояснили, що положення статті нібито не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості, а законодавча конструкція статті "допускає звинувачення, засновані на припущеннях".

Цю статтю в Україні ввели у 2015 році і вона була однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. А ще це було одним із зобов’язань України перед МВФ.

Найтяжче покарання за незаконне збагачення передбачало ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.