У 6 разів вищий, ніж у країнах ЄС: бізнес вимагає знизити тариф за розрахунки картками

Підприємці вимагають від українських банків припинити здирництво та встановити справедливий тариф за розрахунки платіжними картками.

Як вони зазначають, комісія в Україні у 6 разів вища ніж у країнах ЄС, адже там відсоток складає максимум 0,3% і він обмежений законодавством. У нас же на користь фінансових установ відраховується близько 2% з кожної транзакції. Підприємці вважають, що це є неприйнятним, особливо в умовах пандемії, та закликали парламентарів домогтися зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу, ухваливши правки до законопроєкту про платіжні послуги.

"У 2012 році загальний розрахунок картками у великому бізнесі у нашій індустрії складав приблизно 9%. Зараз цей показник сягнув 48-50%. Логічно, що тарифи мали б падати, натомість банки кожного року підіймають ставку за еквайринг. В наші індустрії це є другою, після заробітних плат, витратою. Цей тариф є несправедливим. Саме тому ми підтримуємо закон, який має суттєво знизити цей тариф", – пояснив віцепрезидент АТ "Концерн Галнафтогаз" Василь Даниляк.

У Нацбанку висловили свою позицію щодо ситуації з комісіями та вважають, що зменшення ставок еквайрингу призведе до збільшення вартості обслуговування банківських рахунків та карток, а також позбавить клієнтів програм лояльності. Підприємці ж таки наполягатимуть на своїх пропозиціях та передадуть їх на розгляд профільного комітету парламенту.

Підприємці зазначають, що при збільшенні розрахункових операцій комісія має бути зменшена.

"Об’єм операцій зріс, і банківська комісія теж зросла. Так ринок не працює. Якщо ви купуєте чогось більше, то ви за це платите, зазвичай, менше. А в Україні все відбувається навпаки. Один з головних аргументів високої ціни комісії українських банків полягає у тому, що вони платять кешбек покупцеві, але потрібно розуміти, що це виключно маркетинговий інструмент для банків", – зазначив співзасновник ТОВ "Розетка. UА" Владислав Чечоткін.

Поширення безготівкових розрахунків підприємці пояснюють вимогою законодавців та сьогоднішніми кризовими умовами, адже коли розпочалась пандемія COVID-19, були прийняті закони, які вимагають від бізнесу приймати кредитні картки, а не готівку. Тому тепер вони закликають владу врегулювати розмір комісії за здійснення безготівкових операцій та хочуть, аби тариф за розрахунки платіжними картками був справедливим.

Президент Української ресторанної асоціації Сергій Трахачов розповів, що до пандемії приблизно від третини відвідувачів вони отримували платежі картками, а після початку карантинних обмежень – майже 80% платежів.

"Держава створила досить великі обмеження в роботі, але не було зроблено майже ніяких кроків для того, щоб зменшити рівень високої комісії. Нам важливо, щоб влада допомогла нарешті підприємцям", – додав він.

Марія Барабаш, керівник Офісу простих рішень та результатів: "Це ознаки монопольної змови. В ЄС щороку такі фінансові монополії отримують сотні мільйонів штрафів лише за натяки на ту поведінку, котру демонструють у нас. Наш головний принцип – вести бізнес в Україні має бути не дорожче, ніж у сусідніх країнах".

"Наша компанія, як представник великого європейського оптового рітейлера, щодня обслуговує понад 25 тисяч приватних підприємців в усіх куточках України, і ми, як ніхто інший, знаємо, з якими труднощами їм доводиться боротися, щоб продовжувати працювати в умовах пандемії. – зазначила Олеся Оленицька, директор з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна". – Зараз саме час покласти край високим тарифам: такий крок став би значним полегшенням як для бізнесу, так і для простого українця, посприяв наближенню законодавства України щодо рівнів міжбанківських тарифів до вимог законодавства ЄС та оздоровив би економіку в цілому, стимулюючи всі види бізнесу користуватися терміналами для безготівкових розрахунків".

_{Компанії та асоціації, які звернулись з листами підтримки законодавства щодо обмеження розмірів тарифів:}

• _{БІЗНЕС 100}
• _{ГО "CEO Клуб"}
• _{Федерація Роботодавців України}
• _{Українська Бізнес Асоціація}
• _{Громадська спілка "Аптечна професійна асоціація України" (АПАУ)}
• _{Асоціація Підприємств Інформаційних Технологій України}
• _{Громадська спілка "Українська ресторанна асоціація"}
• _{Асоціація рітейлерів України}
• _{Ліга українських промисловців – виробників взуття, шкіргалантереї, хутрових виробів і шкіряних товарів "УКРШКІРВЗУТТЯПРОМ"}
• _{Асоціація "Парфумерія та косметика України"}
• _{"Всеукраїнське братство бджолярів України"}
• _{Асоціація мобільних кав'ярень}
• _{ТОВ "Інтертоп Україна"}
• _{ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд"}
• _{ТОВ "Пост Фінанс", група компаній "Нова Пошта"}
• _{АТ "Концерн Галнафтогаз" (мережа АЗС "ОККО")}
• _{ТОВ "РОЗЕТКА. УА"}
• _{ТОВ "Альянс Холдинг" (Shell Retail Ukraine)}
• _{ТОВ "СІЛЬПО-ФУД"}
• _{ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ"}
• _{ТОВ "НОВУС УКРАЇНА"}
• _{ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна"}
• _{ТОВ "ДЦ УКРАЇНА" (мережа магазинів "WATSONS")}
• _{ПФ "ГАММА - 55" (мережа "Аптека 911")}
• _{ТОВ "Дієса" (мережа "Ельдорадо")}
• _{ТОВ "Леруа Мерлен Україна"}

_{*Відповідно до офіційних листів вищевказаних компаній та асоціацій, надісланих Голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Д.О. та іншим державним стейкхолдерам.}