Військові потенціали НАТО та Росії відрізняються кардинально, як за кількістю, так і за технічними характеристиками. Північноатлантичний альянс фактично має перевагу у всіх компонентах. У деяких ключових позиціях, таких як ракетні війська, авіація та флот, перевага НАТО є надто очевидною. 24 Канал продовжує аналізувати та порівнювати кращі зразки військової техніки Альянсу та Росії.

Актуально Чи стане новий "Рамштайн" зброєю контрнаступу ЗСУ

Фінансові ресурси країн НАТО та їхній вплив в жодне порівняння не йдуть із російськими. Сукупний оборонний бюджет країн НАТО – 1,3 трильйона доларів на рік. У Росії на ці цілі виділяють близько 60 мільярдів доларів. Крім того, країни НАТО контролюють левову частку фінансів у світі.

Після кількох днів невизначеності за підсумками "Рамштайн-8" учасники антиросійської коаліції таки узгодили свої позиції щодо надання Україні танків. Таким чином, незабаром танковий парк ЗСУ, який раніше складався з, де-факто, радянських танків, отримає натівські машини – американські M1 Abrams, німецькі Leopard 2 і британські Challenger 2.

Ці танки переважають радянські (а сучасні російські танки – це, фактично, ж одне й те ж) за більшістю показників й автоматично матимуть перевагу на полі бою над ворогом. Це довели Abrams 26 лютого 1991 року, коли американці під час операції "Буря в пустелі" у великій танковій битві розгромили танкові дивізії Саддама Хусейна, озброєні радянськими танками Т-55 і Т-72.

Знищений іракський радянський танк (зліва) та американські Abrams / фото US Navy/PHC D.W. Holmes II

Втім, основною причиною перемоги була навіть не перевага в якості і кількості бойових машин, а в майстерності військового бою, тобто – в людих.

Основні характеристики танку M1 A2 Abrams / інфографіка 24 Каналу

Значну роль відіграла взірцева взаємодія різних родів військ, зокрема, танків, авіації та піхоти (її мобільність забезпечили БМП М2 Bradley), ефективне застосування ракет і ПЗРК як засобу ураження ворожих танків, а також – вишкіл вояків, готових до всіх сюрпризів, яких навчили іракців радянські інструктори. Саме цього нині чекають від ЗСУ. Натомість російська армія наразі немов ставить собі за мету не ведення сучасногот загальновійськового бою, а відтворення найгірших практик попередніх епох. Зокрема, не лише часів "Бурі в пустелі", але й Другої світової.


Російський танк в українській землі / фото – 93 ОМБр "Холодний Яр"

У 2023 році ситуація для росіян може стати не менш трагічною. Нагадаємо, до середини 1941 року СРСР мав беззаперечну перевагу над Німеччиною в якості танків, проте, не міг її реалізувати. Нині не може бути й мови про якусь танкову перевагу новітніх окупантів – усі їхні танки значно програють танкам НАТО, які Україна отримає вже навесні.

Звісно, варто пам'ятати, що жодна перевага в техніці не може бути вирішальною, якщо є проблеми з кадрами. На щастя, українські танкісти в боях довели свою кваліфікацію, нині багато з них вже готуються опановувати нові для себе машини, що їх передають ЗСУ союзники. Ба більше, українські танкісти самі можуть навчити кого завгодно – це вони громили "елітну" російську Кантемирівську дивізію з зірками химерного танкового біатлону та розбивали міцні російські Т-90 на стареньких Т-64БВ у боях під Тростянцем, не маючи переваг, які дають західні машини з їх унікальною здатністю ведення нічного бою та іншими "бонусами".

Найкращими російськими танками нині є представники родини Т-90 і напівміфічна Т-14 "Армата". На папері ці машини зіставні з "західними аналогами", а самі росіяни взагалі називають їх "аналоговнєтами".

Тож що треба знати про "славнозвісні" "Армати":

  • Так, "Армата" має потужну броню та не менш потужну гармату 125 міліметрів, проте, не має головного – фізичної наявності (за весь час Росія спромоглася випустити з конвеєра не більше 30 "Армат"). І навіть це не головне – фактично росіяни запустили у виробництво сирий прототип з усіма наслідками.

До теми Росія лякала танками "Армата": британська розвідка розповіла про плачевний стан техніки

  • Т-14 має недосконалий двигун, який виходить з ладу навіть на бруківці на Червоній площі, ще більші проблеми в "Армати" з трансмісією, тепловізорними системами, електронікою та системами управління вогнем. В умовах санкцій цей недолік ніяк не усунути, особливо, зважаючи на те, що це системні і хронічні проблеми.
  • Фактично, це важкий "гроб" на гусеницях з пустою баштою, його дійсно буде важко підбити в танковому бою з відстані кількох кілометрів, проте, неповороткість "Армати" зробить його легкою мішенню для авіації, РПГ і ПЗРК.

армата
"Армата" – основний танк Росії для парадів / фото – РосЗМІ

Т-14 "Армата" – характеристики

  • Екіпаж – 3 людини.
  • Маса – 48 тонн.
  • Двигун 1350 – 1800 к. с. с (росіяни пишуть, що це залежить від модифікації, але, схоже, що вони просто не розуміють, що з цим робити)
  • Максимальна швидкість по шосе 80 – 90 кілометрів на годину.
  • Запас ходу – 500 кілометрів (але це не точно, бо так далеко "Армата" не їздила).

Швидше за все, "Армата" банально так і не з'явиться на полі бою (хоча Росія, схоже, все ж планує їхнє бойове розгортання в Україні), адже це буде просто побиття. Власне, про це говорить і британська розвідка у своєму звіті від 25 січня. З іншого боку, якщо росіяни кинуть в бій Т-14, це означатиме, що справи в них зовсім кепські і "Владімір", як то кажуть, не вивозить.

На відміну від "Армати" інший російський танк – Т-90 "Владімір" – це повноцінна машина, що може вважатися бойовою одиницею. У росіян до цього танку особливе ставлення, але фактично це модифікована радянська спадщина на базі Т-72, а не новий танк.

т-90
Танк Т-90М на параді у Москві / фото – РосЗМІ

Т-90 та його модифікації (найновіша версія – Т-90М "Прорив"), у Росії мають статус основного бойового танка, проте, в сучасних реаліях ним не є, чимало цих машин були або знищені в Україні, або вже стали трофеями ЗСУ. Таким чином, нині Росія воює в Україні в основному навіть не Т-72 і Т-80, а Т-62 – з вершиною тубільної інженерної думки – "мангалами" на баштах.


Т-90 – власність збройних сил / фото ЗСУ

Т-90С – характеристики

  • Екіпаж – 3 особи.
  • Маса (з боєкомплектом) – 46,5 тонн.
  • Двигун – 1000 к. с. с.
  • Питома потужність – 21,5 літра.
  • Максимальна швидкість по шосе – 60 кілометрів на годину.
  • Запас ходу – 550 кілометрів.

Проте, цей факт не заважає українцям перемагати, а росіянам їх регулярно втрачати на полі бою. Навіть цей найкращий танк росіян без проблем знищується з РПГ. Ані "джавеліни" і "Корсари", ані мініатюрні шведські АТ4, що взагалі призначені для ураження легких і середніх броньованих цілей, не мають жодного пієтету до Т-90 та його "фіч" типу "Накидки", комплексу оптико-електронного придушення "Штора-1" (активний захист), ​​системи динамічного захисту "Релікт" і системи управління вогнем "Каліна".


Знищений російський диво-танк / фото ЗСУ

У таких випадках кажуть: чудова річ, але в руках ідіота. Саме так нині поводять себе росіяни. Мовиться про їхню тактику ведення бою – кидання у прорив танків без підтримки піхоти, використання танків, як стаціонарної артилерії. Сюди ж додамо кадрові проблеми, тобто банальну відсутність кваліфікованого персоналу, а також вперте бажання командування діяти за старими шаблонами (на цьому погоріли ще іракські генерали у 1991 році, деякі в прямому сенсі).

Танкова ієрархія, що існує вже майже рік, зміниться найближчим часом. M1 Abrams, Leopard 2 і Challenger 2 – концептуально кращі за Т-90, найголовніше, що незабаром їх у ЗСУ буде більше. Для України це буде історія з продовженням, натомість у росіян ресурс цих танків фактично є невідновлюваним.


Leopard 2 – основні характеристики та переваги / Інфографіка 24 каналу

Вже зараз в Україні у росіян воюють експортні варіанти, нові сучасні танки Росія не може виробляти через санкції, з цих самих причин проблемним стало зняття з консервації вже вироблених.

Наразі Росія шляхом "технічного канібалізму" може відновлювати лише машини радянських часів, проте, вони абсолютно точно будуть позбавлені активного захисту, не отримуватимуть сучасні системи управління вогнем і не будуть спроможні, наприклад, на конкурентний нічний танковий бій.


Медвєдєв оглядає танки / фото – РосЗМІ

Таким чином, який би красивий шкіряний плащ не натягав на себе Дмітрій Медвєдєв для інспекції виробника Т-90 "Уралвагонзаводу" в Нижньому Тагілі, реально погрожувати НАТО він не здатен.

Американські, британські та німецькі танки – всім наведеним вимогам відповідають. Це потужні машини, які дадуть ЗСУ перевагу на полі бою та вирішальний ресурс для наступальних операцій. Звісно, все це має бути реалізовано в комплексі, а тому Україні потрібна також перевага над росіянами в літаках та бойових машинах піхоти.

За підсумками "Рамштайн-8" стало відомо, що Україна отримає від союзників БМП М2 Bradley, CV90 і Marder, БТР M113 і ​​Stryker, бронемашини MRAP, бронемашини з важким озброєнням AMX-10RC (ЗМІ часто називають цей апарат "колісним танком") тощо. Мова йде про сотні одиниць. Ця техніка має стати основою для українських штурмових мобільних БТГ, що разом з танками стане основою сил прориву російського фронту в майбутніх наступальних операціях.


Що отримає Україна за підскумками Раммштайн-8 / Інфографіка – 24 канал

На відміну від російських БМП-1 і БМП-2 – це не гроби на колесах, а потужна техніка, що чудово зарекомендувала себе.

Технічні характеристики М2 Bradley:

  • Довжина – 6,44 – 6,45 метра.
  • Маса – 25 тонн.
  • Ширина – 3,2 – 3,6 метра.
  • Висота – 2,9 – 2,97 метра.
  • Екіпаж – 3+6 осіб.
  • Максимальна швидкість: 60 кілометрів на годину по шосе; 40 кілометрів на годину по бездоріжжю; 7,2 кілометра на годину по воді.
  • Запас ходу – 483 кілометрів по шосе.
  • Місткість паливних баків – 662 літрів.
  • Потужність – 600 к. с. (450 кВт).
  • Оперативний діапазон – 480 кілометрів.

Росія має відносно непогані аналоги – це й БМП-1АМ "Басурманін", й БМП-3, проте їхня кількість дуже мала та постійно зменшується. Нині основною бойовою машиною піхоти в окупантів є легкі та ненадійні БМП-2.

Їхній дефіцит Росія поповнює шляхом "обдирання" союзників – з Білорусі росіяни вивезли вже майже всі такі машини. При цьому, окупанти "чомусь" не поспішають завозити поповнення з власних складів, хоча перед вторгненням вважалося, що на зберіганні в Росії є близько 1 500 БМП-2.

Технічні характеристики БМП-2:

  • Довжина – 6,735 метра.
  • Маса – 14 тонн.
  • Ширина – 3,150 метра.
  • Висота – 2,45 метра.
  • Екіпаж – 3+7 осіб.
  • Максимальна швидкість: 65 кілометрів на годину по шосе; 40 – 45 кілометрів на годину по бездоріжжю, 7 кілометрів на годину по воді.
  • Запас ходу – 550 – 600 кілометрів по шосе.
  • Місткість паливних баків – 662 літрів.
  • Потужність – 300 к. с.

Це, до речі, пояснює той факт, чому в грудні – січні новим російським трендом став наступ піхоти без підтримки техніки. Схоже, вона нині у великому дефіциті. І якщо у Росії вже зараз закінчуються танки та БМП, то де їх вона візьме, щоб озброїти нові хвилі "чмобіків", а мовиться, на хвилинку, про сотні тисяч вояків.

Ну, хоч щось у росіян взагалі є? Так, мовиться про літаки. Росіянам вдалося зберегти більшу частину своєї авіації. Тут допомогли українські ППО. Через їхню активність окупанти не наважуються масово застосовувати власну авіацію, як це вони робили в Грузії та Сирії. В Україні для російських "асів" дуже небезпечно, вони спробували активно заходити в українське небо на початку вторгнення, але зазнали великих втрат (літаки – це дуже дорого, як і підготовка персоналу). Так, росіяни змогли активно та масово задіяти авіацію лише при штурмі Маріуполя та вбити тисячі мирних мешканців. Та це швидше виключення з правил.

Зазначимо, що після ротації російського командування Суровікін – Гєрасімов, окупанти стали частіше використовувати авіацію, проте, очікувати, що цей ресурс буде вичерпано таким чином, все ж не варто. Розв'язувати проблему необхідно в комплексі. Однією зі складових є надання Україні літаків від членів антиросійської коаліції.


F-16 в небі / lockheedmartin.com

Очікується, що незабаром Україна має отримати від союзників винищувачі F-16 (хоча, ми б не відмовились, наприклад, і від F-15EX). Українські пілоти вже знайомі з цими машинами –про навчання українців було оголошено ще влітку минулого року.

Характеристики F-16v Block 70/72:

  • Екіпаж: 1 людина
  • Довжина: 15 метрів
  • Розмах крил: 9,5 метра
  • Максимальна швидкість: 2 + Маха
  • Максимальна злітна вага: 21,7 тонн
  • Вага бойового навантаження: 1,1 тонн
  • Точок підвіски: до 13

Для армії США F-16 є минулим днем, проте для ЗСУ стане вірним помічником. Дуже важливо, що навіть зараз F-16 має перевагу над російськими літаками. Мова не йде, звісно, про Су-57.

У росіян їх лише декілька штук й це не серійні літаки, а фактично прототипи, тому наразі куди реальнішим є бій з ним героя Тома Круза на F-14, у блокбастері "Топган-2", ніж зустріч в українському небі реального Су-57 з реальними українськими асами. Швидше за все це будуть Міг-29 або Су-27, якщо дуже пощастить – Су-35.


Міг-29 ВКС Росії / фото РосЗМІ

Прямим аналогом F-16 є Міг-29 (ці літаки є на озброєнні як ЗСУ – "Привид Києва", так і Росії). Доброю новиною є те, що льотний ресурс більшості російських літаків вичерпується.

Це непогані літаки, які навіть мають деякі переваги над F-16, зокрема, в дальності польоту та вазі бойового навантаження, втім, суттєво програють в електроніці та системах управління. У небі важливі долі секунди – саме цю перевагу дає F-16.

Характеристики Міг-29:

  • Екіпаж – 1 людина (у навчально-бойовій модифікації – 2)
  • Довжина – 17,32 метра.
  • Висота – 4,73 метра.
  • Розмах крила – 11,36 метра.
  • Максимальна швидкість – 2450 кілометрів на годину (2,3 Маха).
  • Тяга одного двигуна в режимі "повний форсаж" – 8300 кілограмів-сил.
  • Практична стеля – 18 тисяч метрів.
  • Практична дальність польоту на великій висоті – 1 430 кілометрів (з підвісними паливними баками – 2 100 кілометрів).
  • Максимальна злітна вага – 18,1 тонни.
  • Максимальна вага бойового навантаження – 2,18 тонни.

​Україна наразі планує використовувати F-16, як літаючу ППО, або ж як бойові одиниці тактичної авіації. У порівнянні з тим же Міг-29 або Су-27 американський F-16 – це космічний корабель. На ці літаки в Україні давно чекають.

Їхня поява кардинально має змінити баланс сил в небі, а відтак – і на землі.