Норвегія відмовляється від швидкорослих курей: чи можливі такі зміни в Україні

Василь Розтрьопа

Основні тези

Норвегія відмовилася від розведення швидкорослих курей заради підвищення стандартів добробуту тварин.
В Україні відмова від цих порід найближчим часом малоймовірна через економічні фактори та залежність ринку від бройлерів.

Як відмовитися від "турбокурчат" / Фото Unsplash

Норвегія офіційно підтвердила відмову від розведення швидкорослих порід курей через вимоги до гуманнішого утримання птиці. В Україні ж експерти вважають, що такий крок найближчим часом малоймовірний через економічні фактори та залежність ринку від бройлерів.

Чи можна Україні відмовлятися від швидкорослих курей?

Норвегія ухвалила рішення відмовитися від використання швидкорослих порід курей, пояснюючи це підвищенням стандартів добробуту тварин. Доктор сільськогосподарських наук Алла Гунчак у коментарі 24 Каналу пояснила, що генетичний потенціал росту сучасних бройлерів випереджає розвиток їхніх внутрішніх органів.

Читайте також Чи може Україна відмовитися від курчат-бройлерів: як би це змінило ціни на курятину та яйця

За словами науковиці, через занадто швидкий набір маси, а це до 50 – 60 грамів на добу, скелет та серце птиці не встигають зміцніти.

Алла Гунчак,

завідувач лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту біології тварин НААН України

Ще у 2018 – 2021 роках найбільші норвезькі мережі супермаркетів під тиском кампаній із захисту тварин повністю перейшли на породу Hubbard, яка росте повільніше: замість 35 – 40 днів вона потребує 46 – 50 днів. Це дозволяє птиці бути активнішою, менше хворіти та мати міцніші кістки.

Попри те що українське законодавство та стандарти добробуту тварин наближаються до європейських, враховуючи євроінтеграцію, в Україні поки не говорять про те, щоб відмовитися від розведення швидкорослих порід курей, заявив експерт у галузі птахівництва Олег Катеринич у розмові з 24 Каналом.

Крім того, суттєвих змін на тлі гармонізації законодавства та вимог від Європи до українських промислових птахофабрик немає.

Олег Катеринич,

доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник науково-технічної станції птахівництва НААН

Наразі лише відомо, що змінилася щільність посадки птиці. Якщо раніше на квадратний метр дозволялося тримати 16 голів курей, то тепер 12 голів.

Водночас Гунчак також зауважує, що подібна ситуація в Україні щодо відмови від швидкорослих порід курей є малоймовірною. Але в перспективі на найближчі 5 чи 10 років – неминуча.

Зверніть увагу! За прогнозами експертки, Україна має нижчу купівельною спроможність, ніж Норвегія. Це, за її словами, через те, що породи курей, що повільно ростуть, споживають на 15 – 25% більше корму на 1 кілограм м'яса, а це автоматично підвищує ціну на курятину. "А для більшості українців, для яких курятина є основним джерелом білка, таке дорожчання буде критичним".

Українські курятина та корми під забороною: чому Молдова обмежила їх імпорт?

Молдова запровадила тимчасову заборону на імпорт української курятини та кормів через виявлення забороненого антибіотика метронідазолу в одному зі зразків кормів.
Українські виробники вважають дії Молдови упередженими та закликають до переговорів, а також пропонують використати механізми СОТ для розв'язання питання.