Норвегія офіційно підтвердила, що відмовляється від розведення швидкорослих порід курей, серед причин – більш гуманні стандарти птахівництва. Такі птиці виведені селекційним шляхом, й відповідно, швидко набирають вагу. Це ж призводить до руйнування їхніх кісток, м'язів та зв'язків.

Попри те, що в Україні зростає увага до стандартів утримання птиці й вони наближаються до європейських вимог, наразі відмова від швидкорослих курей не планується.

Цікаво, що думки експертів щодо цієї ситуації різняться: одні вважають, що в Україні є непогані шанси для того, щоб стати світовим лідером у вирощуванні птиці саме з повільним зростанням живої ваги, а інші прогнозують, що відмова від курей-бройлерів, що швидко зростають, може призвести до подорожчання м'яса курятини.

24 Канал дізнався, наскільки Україна залежна від м'яса швидкорослих порід курей, як норми утримання птиці в країні змінилися відповідно до європейських та які зміни можуть чекати на вартість курятини та яєць.

Для 24 Каналу доктор сільськогосподарських наук Алла Гунчак пояснила, що генетичний потенціал росту сучасних бройлерів випереджає розвиток їхніх внутрішніх органів. Через занадто швидкий набір маси, а це до 50 – 60 грамів на добу, скелет та серце птиці не встигають зміцніти.

Читайте також Український агроекспорт переорієнтовується: хто у лідерах імпорту цьогоріч

Алла Гунчак

Завідувач лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту біології тварин НААН України

Ще у 2018 – 2021 роках найбільші норвезькі мережі супермаркетів під тиском кампаній із захисту тварин повністю перейшли на породу Hubbard, яка росте повільніше – замість 35 – 40 днів вона потребує 46 – 50 днів. Це дозволяє птиці бути активнішою, менше хворіти та мати міцніші кістки.

Попри те, що українське законодавство та стандарти добробуту тварин наближаються до європейських, враховуючи євроінтеграцію, в Україні поки не говорять про те, щоб відмовитися від розведення швидкорослих порід курей, заявив експерт у галузі птахівництва Олег Катеринич у розмові з 24 Каналом.

Крім того, суттєвих змін на тлі гармонізації законодавства та вимог від Європи до українських промислових птахофабрик немає.

Олег Катеринич

Доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник науково-технічної станції птахівництва НААН

Наразі лише відомо, що змінилася щільність посадки птиці. Якщо раніше на квадратний метр дозволялося тримати 16 голів курей, то тепер 12 голів.

Водночас Гунчак також зауважує, що подібна ситуація в Україні щодо відмови від швидкорослих порід курей є малоймовірною. Але у перспективі на найближчі 5 чи 10 років – неминуча.

Україна має нижчу купівельною спроможністю, ніж Норвегія. Через те, що повільно зростаючі породи курей споживають на 15 – 25% більше корму на 1 кілограм м'яса, це автоматично підніме ціну на курятину. А для більшості українців, для яких курятина є основним джерелом білка, таке дорожчання буде критичним,
– прогнозує експертка.

Гунчак заявляє, що з 1 січня 2026 року в Україні вступили в дію нові вимоги щодо добробуту птиці, що є частиною гармонізації з регламентами ЄС.

  • Наразі закріплено законодавчо принципи "5 свобод": свободу від голоду, справи та недостатньої годівлі, а також від болю та страху, травм та хвороб.
  • Встановлено мінімальні норми простору для курей-несучок, свиней та телят.
  • Запроваджено правила гуманного забою, що мінімізують страждання.
  • Посилено кримінальну та адміністративну відповідальність за знущання над тваринами.

Втім за словами завідувачки лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту біології тварин НААН, попри такі зміни, Україна повинна відмовитися і від кліткового утримання птиці. А використання антибіотиків як стимулятор росту має бути виключено.

До вимог, які ще варто запровадити, також входять навчання фермерів та персоналу щодо сучасних стандартів добробуту тварин та систем сертифікації.

Такі зміни стануть перевагою для експорту, бо для європейського покупця позначка "безкліткове утримання" (Cage-free), або "вільний вигул" (Free-range) часто є важливішою за ціну,
– каже пані Алла.

Як приклад серед світових лідерів в галузі птахівництва Олег Катеринич називає Нідерланди, які утримують високий рівень якості у Європі вже понад 10 років.

Їхня статистика свідчить про те, що таке м'ясо курей-бройлерів складає десь 25% від загального виробництва м'яса курятини в регіонів.

Крім того, м'ясо, яке вирощується в країні зі стандартних швидкорослих бройлерів, відправляють переважно на експорт.

  • Для порівняння: для себе країна вирощує птицю за іншою технологією – не 42 доби, а приблизно 70 – 90 діб. Використовують для цього так звані кольорові бройлери з повільним зростанням живої ваги.
  • І зараз це загальна європейська тенденція, що стрімко розвивається. Бо така птиця коштує дорожче, адже її м'ясо є якіснішим.

Алла Гунчак наголошує, що Україна майже на 100% залежить від промислових швидкорослих кросів птиці, таких як Ross 308 та Cobb 500.

Причому власної селекції світового рівня в Україні немає. Весь генетичний матеріал (батьківське стадо або інкубаційне яйце) імпортується від глобальних зарубіжних гігантів (Aviagen, Cobb-Vantress),
– повідомляє експертка.

Сучасні бройлери досягають забійної ваги за 38 – 42 дні. Без цих гібридів неможливо було б забезпечити такі низькі ціни на м'ясо та величезні обсяги виробництва.

А за словами Олега Катеринича, порівняно з іншими видами, як-от свинарство, ВРХ, вівчарство тощо, галузь птахівництва в Україні виробляє близько 70% від всього тваринного білка.

Виробництво м'яса курчат-бройлерів та харчових яєць – це майже 70% білку тваринного походження в нашій країні. Тобто це галузь номер один,
– пояснює доктор сільськогосподарських наук.

Водночас бройлери серед промислового виробництва м'яса птиці різних видів десь займають 93 – 95%. Це свідчить про те, що промислові підприємства не виробляють в достатній кількості м'яса індиків, гусей та качок. У такому випадку м'ясо курчат-бройлерів майже повністю задовольняє і внутрішній попит, і експортується.

Катеринич додає, що через це для України є перспектива у вирощуванні птиці або бройлера з повільним зростанням живої ваги.

Країна навіть може стати не лише європейським, але й світовим лідером з виробництва такої курятини. І серед причин він називає такі:

  • Розташування

Зараз цей ринок найбільше зростає в Західній Європі та в арабських країнах. Через те, що Україна розташована у відносній близькості від виробництва до споживача, то може налагодити постачання продуктів як в європейські країни, так і у східні держави.

  • Кормові ресурси

Україна має достатні кормові ресурси для того, щоб вирощувати таку птицю.

  • Наявність місця

Норвегія – це все ж здебільшого гірська країна, де місця не так і багато, а Україна має чимало територій, де може побудувати великі ферми для вигулу курей з повільним зростанням живої ваги.

Виробництво м'яса швидкорослих бройлерів – це, у першу чергу, пріоритет для дрібних і середніх птахопідприємств.

Для таких підприємств це стане великої перспективою у майбутньому,
– заявив Катеринич.

Алла Гунчак прогнозує, що повна відмова від бройлерів призвела б до "м'ясної кризи" в Україні. Якщо в Норвегії чи Франції споживач готовий платити більше за "гуманність", то для України це може стати серйозним викликом.

  • Собівартість м'яса умовно базується на двох категоріях: час та корм. Бройлер зазвичай витрачає приблизно 1,5 – 1,6 кілограма корму на 1 кілограм приросту, а птиця, що повільно зростає, потребує 2 – 2,4 кілограма.
  • Оскільки корм становить близько 70% собівартості, лише цей фактор дає збільшення витрат на 30 – 40%.
  • Замість 42 днів птиця ростиме 60 – 80 днів. Це означає, що за рік птахофабрика зможе виростити не 6 – 7 партій птиці, а лише 4 партії.

Бройлери селекціоновані на гіпертрофію грудних м'язів. У порід, що повільно зростають, вихід білого м’яса менший, а частка стегна та гомілки більша. З урахуванням логістики та маржі ритейлу, ціна на полиці в магазинах може зрости мінімум на 40 – 60%,
– зауважує науковиця Гунчак.

Це призведе до того, що на світовому ринку (Азія, Африка) українська курятина стане неконкурентоспроможною за ціною порівняно з бразильською чи американською.

Катеринич каже, що на сьогодні м'ясо курятини вже здорожчало за кілограм. Втім надалі ціни поки не будуть змінюватися.

Є фактор, що стримує, – низька купівельна спроможність населення. На експорт переважно йде лише філе курки, якщо візьмемо бройлерів. Все інше – йде на внутрішній ринок. А здебільшого українці купують саме стегна та крила,
– каже пан Олег.

Олег Катеринич заявляє, що на вартість яєць впливає, перш за все, вартість кормів. Другий чинник, що має вплив, – наявність електроенергії та її ціна. Третій чинник – логістика.

Експерт в галузі птахівництва прогнозує, що корми в Україні продовжуватимуть дорожчати, а ситуацію з електроенергією важко прогнозувати.

У минулі роки йшлося про те, що з настанням тепла ціна зазвичай падала. Тобто якщо у грудні вартість за одне яйце могла сягати навіть 10 гривень, то ближче до травня-червня – вже орієнтовно 4 гривні.

Втім цього року я не очікую, що такий суттєвий спад ціни можливий. Попри це, все ж зниження буде, хоч невідчутне,
– додає пан Олег.

Зниження несуттєве очікується, перш за все, через велику кількість виробників в Україні, які тримають птицю та виробляють харчове яйце.

Є періоди, коли несучки природно знижують або припиняють яйцекладку – на це неможливо вплинути. Водночас через те, що яйця не можна зберігати тривалий час, зниження виробництва все ж відчуватиметься.