Найважливіші новини України та світу за неділю, 6 лютого:

Важливо Росія вже стягнула 70% сил та засобів необхідних для вторгнення, – The Washington Post

Іноземці вийшли на підтримку України у Києві

Іноземці, які живуть у Києві, вийшли на акцію, щоб показати свою підтримку Україні. Учасники тримали в руках прапори своїх країн та вигукували гасло "Слава Україні! – Героям Слава!". Серед стягів можна було помітити прапори:

  • США,
  • Італії,
  • Великої Британії,
  • Грузії.

Також під час акції майорів український прапор та ЄС.

Настав час для міжнародного суспільства, щоб показати нашу солідарність перед обличчям подальшої російської агресії. Повна підтримка України. Принесіть свої національні прапори, або зробіть плакат,
– оголошували організатори у фейсбуці.

Акція стартувала біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Там зібралися понад 200 людей, які згодом вирушили до Майдану Незалежності, де заспівали гімн України.

Передумовою для проведення акції стала загроза російського вторгнення Як пишуть американські ЗМІ, Росія майже завершила підготовку до можливого повномасштабного вторгнення в Україну. Країна-агресорка нібито підготувала 83 батальйонні тактичні групи, що налічують близько 750 військовослужбовців у кожній.

Також у Росії анонсували проведення нових військових навчань. Вони мають відбутися у Ростовській області за 50 кілометрів від кордону з Україною.

Іноземці вийшли підтримати Україну / Фото з фейсбуку Крістіни Бердинських

Україна отримала 60 тисяч курсів COVID-препарату

Джерело: фейсбук Віктора Ляшка

Україна отримала 60 тисяч курсів препарату Молнупіравір, який знижує ризик важкого перебігу COVID-19. Найближчим часом МОЗ розподілить ліки та відправить їх у регіони. До квітня 2022 року в Україну надійде ще 240 тисяч курсів препарату.

Роботу над контрактуванням Молнупіравіру ми почали ще у листопаді, під час підготовки до чергової хвилі COVID-19. Зараз ці ліки допоможуть нам у боротьбі з хворобою та збережуть життя пацієнтам із груп ризику,
– написав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Що відомо про Молнупіравір

Це пігулки, які виробляє компанія Merck Sharp & Dohme. Оскільки препарат зручний у зберіганні, його легко транспортувати. Молнупіравір вже дозволили для екстреного застосування у США, ЄС, Японії, Великій Британії та інших країнах.

Як діє Молнупіравір

Це противірусний препарат прямої дії, який блокує фермент, потрібний вірусу SARS-CoV-2 для відтворення генетичного коду. Блокування цього ферменту запобігає розмноженню вірусу та знижує ризик важкого перебігу COVID-19.

Особливості приймання ліків

Препарат можна призначати для лікування дорослих з COVID-19, які не потребують додаткового кисню і мають підвищений ризик розвитку важкої форми COVID-19. Молнупіравір слід призначати якомога швидше після діагностики коронавірусу і впродовж 5 днів після початку симптомів.

Яка ситуація з COVID-19 в Україні

  • На вихідних в Україні знижуються темпи тестування на коронавірус. Таким чином за добу, 5 лютого, в Україні зафіксували 27 851 новий випадок COVID-19.
  • Відомо, що серед нових пацієнтів 2 597 дітей та 431 медпрацівник. Попри невисоку кількість нових хворих, вчора з підтвердженим COVID-19 або підозрою на наявність хвороби госпіталізували 4 219 людей.
  • На жаль, ще 109 пацієнтів померли. Натомість виписали у зв'язку з одужанням 6 089 людей.

Інцидент біля Верховної Ради

Джерело: Нацполіція

Львів'янин 6 лютого, озброївшись молотком, побив вікна у будівлі Верховної Ради України. Правоохоронці затримали чоловіка, коли той намагався втекти. На місце інциденту прибула слідчо-оперативна група Печерського управління поліції.

Що чекає на дебошира

Злодіяння нападника внесли до реєстру досудових розслідувань. Їх кваліфікували як хуліганство. Санкція статті передбачає:

  • штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 17000 гривень);
  • або арешт на строк до 6 місяців,
  • або обмеження волі на строк до 5 років.

Докладніше: https://kodeksy.com.ua/kriminal_nij_kodeks_ukraini/statja-296.htm

Із затриманим спілкуються слідчі.


Львів'янин побив вікна у будівлі Верховної Ради / Фото Нацполіції

Провокації на кордоні з Польщею

Джерело: PAP

Білорусь продовжує здійснювати провокації на кордоні з Польщею. Тамтешні прикордонники кажуть, що до цього білоруські військові вдаються часто.

Якою була ситуація на польському кордоні 6 лютого

Біля польського кордону в районі Криньків Підляського воєводства білоруські силовики відкрили вогонь з сигнальних пістолетів. Однак цього разу боєприпаси не потрапили на польську територію.

Білорусь часто вдається до провокацій

Речниця польської прикордонної служби Анна Міхальська заявила про те, що білоруські силовики часто вдаються до подібних провокацій. Наприклад цього тижня вони двічі стріляли з сигнальних пістолетів біля кордону.

У Криньках бачили та чули постріли з сигнальних пістолетів. Такий вид провокацій відбувається постійно,
– заявила Міхальська.

За словами речниці, подібний інцидент трапився 1 лютого. Щоправда, тоді сигнальні ракети потрапили на польську територію біля станції технічного обслуговування.

Крім того, за останню добу польські прикордонники затримали 5 громадян Ємену, які намагалися перетнути кордон з білоруської сторони. Від початку 2022 року прикордонники зафіксували 1 100 спроб нелегального перетину кордону.

Міграційна криза в Білорусі: головне

  • Вже кілька місяців мігранти з країн Близького Сходу намагаються потрапити до Польщі зі сторони Білорусі. Однак найбільшого загострення ситуація набула у листопаді 2021 року.
  • Тоді тисячі мігрантів розбивали табори безпосередньо під польським кордоном. Білоруська пропаганда активно використовувала міграційну кризу для звинувачення Заходу в "безсердечності", оскільки Польща відмовлялася пускати мігрантів.
  • Євросоюз та НАТО називають такі дії білоруського режиму "гібридною агресією".

Антарктична станція "Академік Вернадський" відзначає 26-річчя

Джерело: фейсбук НАНЦ

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію "Фарадей". Того дня над нею замайорів український прапор, а станція отримала ім'я "Академік Вернадський".

Українські вчені продовжують початі британцями дослідження й розширили власні. Вони вивчають:

  • тваринний та рослинний світи,
  • глобальну грозову активність,
  • Південний океан.

Загалом є три основних види досліджень як геофізичні, метеорологічні та біологічні. Завдяки цьому дослідники спостерігають як на нашій планеті відбуваються глобальні процеси, наприклад, зміна клімату.

Україна є однією з 30 держав-власниць цілорічних станцій в Антарктиді. Крім престижу на світовій арені вчені отримують "вікно можливостей", а саме змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.