Дітям вводили смертельні ін'єкції: програма Гітлера, що вбивала людей з психічними розладами

Режим нацистів критикують не лише за розв'язання ще однієї війни, а й за те, що вони втілили у життя свої правила сегрегації. Тож поки війська Вермахту готувалися до Бліцкригу, медики наближені до націонал-соціалістів, починали свою війну – ідеологічну.

Зверніть увагу Вивертало хребет і виламувало кістки: в СРСР жорстоко лікували від хвороби, якої не існує

Стерилізація людей із ментальними проблемами

На початку XX століття питання стерилізації таких осіб гостро стояло у медицині. Лікарі всього світу намагалися розв'язувати проблему психічного здоров'я. Вважалося, що більшість недуг передаються генетично. А ідеологія расової чистоти стояла кісткою в горлі націонал-соціалістів.

Цікаво. Наприклад у Канаді, Данії, Швейцарії й США стерилізація відбувалася і до, і після війни. Коли лікарі зрозуміли, що такі методи не працюють, очищення суспільства припинилося. А от у Німеччині пішли набагато далі.

Початок війни у 1914 році спричинив великі проблеми для людей із ментальними проблемами. Логістичні та економічні питання направили на війну. Утримувати пацієнтів стало важко. Втрати в грошах призвели до банальної нестачі їжі. Люди помирали від голоду.

"Дослідники" знайшли вихід – убивати хворих

У Німеччині, одним із провідних "дослідників" порушень ментального здоров'я і расової чистоти був Вільгельм Шаллмаєр. Він пропонував позбавляти життя:

• епілептиків;
• злодіїв;
• а людей із психічними порушеннями – права на розмноження.

Вільгельм Шаллмаєр / Фото University of Chicago Press Journals

Витрати на стерилізацію покладали на родичів – це ніби покарання за те, що привели у цей світ неспроможну людину. За його версією, природний добір мав робити свою роботу, тому таким людям, навіть у випадку захворювання на віруси, не потрібно було допомагати. Його теорія сама собі суперечила.

Після Першої світової кількість психічнохворих тільки зростала, а місць у лікарнях ставало все менше.

Стерилізація / Знімок екрана з відео

Після приходу до влади у 1930-х, нацисти почали прибирати фінансування психіатричних установ. Хоча заради справедливості варто додати, що саме німецькі психологи відкрили основи психіатрії. Проте пацієнтів розцінювали як біологічну загрозу арійській расі.

Нові закони

З'явився навіть так званий "Закон про запобігання народження потомства зі спадковими захворюваннями". Згідно із ним, люди з деменцією, шизофренією, маніакально-депресивним психозом, захворюваннями нервової системи, глухотою, сліпотою і тяжким алкоголізмом мусили пройти медогляд.

Спеціальна комісія визначала долю пацієнта. Пізніше стане відомо, що з 1933 по 1945 роки німці позбавили можливості продовжувати рід близько 400 тисяч людей.

Критерії оцінки зовсім не базувалися на генетичному здоров'ї пацієнта. Їм давали анкету із 3 питаннями.

1. Чи може ця людина працювати? Якщо так, то скільки часу?
2. Скільки часу особа перебуває на утриманні?
3. Чи приходять до людини відвідувачі? Якщо так, то наскільки часто?

Спершу хотіли убивати лише дітей

Спочатку планувалося убивати тільки дітей до 3 років. Причина зрозуміла: надалі націонал-соціалісти, які будували рай для трударів, не будуть змушені видавати бюджетні гроші на підтримку неповносправних.

Під пильним поглядом були діти алкоголіків і повій. Німці вважали, що це передається генетичним шляхом. Будь-які відхилення від норми – теж розцінювалися як помилка природи. Згодом правила розширилися і на підлітків до 17 років.

Пацієнтів забирали у спеціалізовані центри, нібито на лікування, і там же вводили смертельну ін'єкцію.

Зверніть увагу Болючі уколи та садистські знущання: моторошні спогади катувань у психлікарнях СРСР

"Дітям вводили смертельні ін'єкції. Інколи смертельні дози фенобарбіталу або морфіну. Це робили тільки із тими, кого проговорили до смерті. Звичайно, що в доповідях і звітах вони не говорили, що убили дитину. Натомість, писали підставні причини смерті", – розповів історик Уве Бітзель.

Дітей із синдромом Дауна теж убивали / Фото Wikimedia

У клініки смерті потрапляли діти із синдромом Дауна, мікроцефалією і паралічем. Їх морили голодом, тестували наркотики й досліджували мізки.

Довідка. Якщо рахувати смерті тільки серед дітей, то до кінця війни німці їх стратили понад 5 тисяч.

Перед смертю їх фотографували та знімали на відео, використовуючи кадри у пропагандистських плакатах і фільмах. Символічні написи демонстрували громадянам – у скільки їм обходиться утримання однієї такої особи. Їх навіть не називали людьми.

Перший офіційний випадок евтаназії

Перший офіційно зареєстрований випадок евтаназії стався у 1939. Молода пара попросила написала лист, на ім'я Адольфа Гітлера з проханням дозволити їм убити свого сина, який був калікою. Дозвіл вони отримали. Малому вкололи смертельну ін'єкцію.

"Акція Т-4"

От тільки той випадок наштовхнув Гітлера на початок масштабної операції, яку згодом назвуть "Т4" – програма умертвіння хворих і недієздатних осіб.

За кілька тижнів після тієї події у Берліні зібралася конференція лікарів, на якій обговорили проблеми втілення майбутнього плану. Без права на життя вважалися не тільки психічно хворі – під програму селекції підпадали й ті, хто не може чи не хоче працювати.

Відповідальними за виконання поставленого плану були обергрупенфюрер СС Філіпп Боулер, який уже мав досвід евтаназії з дітьми та особистий лікар Гітлера Карл Брандт.

Особистий лікар Гітлера Карл Брандт / Фото Getty Images

Жертви програми Гітлера

З'явилася і відповідна формула, за якою привели приблизні підрахунки:

• на кожну тисячу німців – 10 людей були із ментальними проблемами;
• 5 – могли самостійно працювати;
• 4 – доводилося утримувати;
• 1 – стратити.

Так назбирали понад 70 тисяч потенційних жертв. Тільки до 1941 року нацисти стратили більш як 70 тисяч людей завдяки програмі "Т-4".

За весь час існування програми заморили голодом близько мільйона людей. Понад 300 тисяч убили шляхом удушення та евтаназії. З цих людей для досліджень ментальних хвороб нацистські вчені вийняли мізки – більше ніж 5 тисяч одиниць.

Важливо Вистрілювали очі і кололи інфекції: як японські науковці ставили досліди на полонених військових

Для науки ці досліди користі не принесли. А от для методів катувань і убивств євреїв – зробили добре підґрунтя.

Більше про Центри смерті та перші протести – дивіться у відео програми.