Арахамія розповів, хто блокує голосування щодо ринку землі

7 лютого 2020, 15:00
Читать новость на русском

Найбільший спротив земельній реформі чинить фракція "Опозиційна платформа – За життя". Водночас "Батьківщину" фракція "Слуга народу" не сприймає всерйоз.

Про те, хто гальмує земельну реформу в Раді, розповів у кулуарах парламенту голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Дізнайтесь більше: Рада розглядає законопроєкт про ринок землі: відео

"Батьківщини" у цьому процесі немає. Це маленька комаха, яка літає і жужить. ОПЖЗ дійсно чинить серйозний спротив своїми правками,
– зазначив Арахамія.

На його думку, своїм опором та численними правками фракція гальмує потрібні і їм процеси. "Вони (ОПЗЖ – 24 канал) довели, що можуть чинити спротив, але це заважає їхнім виборцям. Наприклад, зарплати шахтарям, яким чином приймати", – додав голова фракції "Слуга народу". Крім того, затримується розгляд законопроєкту про пільги дітям війни.

Арахамія наголосив, що фракція "точно не буде нічого виторговувати" в інших.

Впровадження ринку землі в Україні: що відомо

Законопроєкт про впровадження ринку землі №2178-10 депутати підтримали у першому читанні ще у листопаді 2019 року. Згодом народні обранці подали понад 4 тисячі правок до документа.

Рада розглядала їх 6 та 7 лютого, пройшовши лише 216 зауважень. Нардепи продовжать розгляд правок наступного пленарного засідання, яке заплановане на 18 лютого.

Які ключові правки внесли в законопроєкт про ринок землі:

  • Право купувати землю матимуть українські громадяни та юридичні особи, засновані лише громадянами України.
  • Іноземні громадяни матимуть право купувати землю тільки після проведення референдуму щодо відповідного питання.
  • Обмеження концентрації землі в одних руках – на рівні 10 тисяч гектарів. У попередній версії законопроєкту цей показник становив 200 тисяч гектарів.
  • Банки також можуть володіти землею. Але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит.
  • Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі й покупець повинен мати документи, які підтверджують походження коштів.
  • Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку.