Серед цілей, озвучених новим міністром оборони Михайлом Федоровим, – захист неба. Мовиться зокрема й про захист критичної інфраструктури від російських атак, що стали особливо жорстокими в січні 2026 року через морози.

Нещодавні призначення Федорова показують особливу зацікавленість у цій темі.

  • Призначення "вбивці шахедів" Павла Єлізарова на позивний "Лазар" заступником командувача Повітряних Сил ЗСУ: він відповідатиме за малу ППО та перехоплення дронів.
  • Призначення радниками Сергія Стерненка та Сергія Бескрестнова (позивний "Флеш"), кожен із яких безпосередньо дотичний до дронів.

Про те, як вивести "Шахеди" за дужки війни, 24 Канал поспілкувався з фаховими експертами – Анатолієм Храпчинським та Олегом Катковим, а також із виробниками дронів-перехоплювачів.

Читайте також Потрібно тисячі в день: які в України є дрони-перехоплювачі та чи зможуть вони закрити небо від "Шахедів"

За словами експертів, питання не в тому, чи взагалі можна зменшити загрозу від "Шахедів", а в тому, якими саме заходами цього досягти та наскільки ці заходи будуть ефективними в умовах динамічної відповіді ворога.

Головний редактор Defence Express Олег Катков і директор з розвитку оборонного підприємства офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський у коментарях погоджуються: потрібен комплексний підхід – від покращення виявлення до масштабування засобів перехоплення.

Головний редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков у коментарі 24 Каналу наголосив, що з огляду на озвучене в уряді мовиться про ставку на зенітні дрони зі штучним інтелектом коштом платформи DataRoom.

За його словами, можна зробити припущення, що мовиться про зенітні дрони з системою візуального самонаведення за алгоритмами штучного інтелекту, так званого машинного зору.

Олег Катков,

головний редактор військово-аналітичного порталу Defence Express

Враховуючи те, що завдання – протидіяти гвинтовим шахедам, то зенітний дрон з цією задачею, звісно, справляється. Інтеграція машинного зору нівелює головний недолік зенітних дронів, який є, – це питання канальності. Наразі зенітний дрон повністю керується людиною, і це означає, що один оператор, керуючи одним дроном, має один шанс збити ціль.

Після того як ми нівелюємо залежність майстерності оператора від результату, то отримаємо сучасну багатоканальну зенітну систему. Зокрема, у звичайному ЗРК оператор не керує ракетами, а бачить цілі та призначає відповідну кількість ракет, так само має бути і з зенітними дронами. Це може відбуватися навіть в автоматизованому чи напівавтоматизованому режимі.

Катков вважає позитивним сценарій, коли наявні зенітні дрони з тепловізійними та денними камерами зможуть самостійно вражати цілі з мінімізованою людською роботою. Як заявили в уряді, результат має зʼявитися за пів року. Водночас експерт наголошує на динамічності ситуації – ворог логічно вживає контрзаходів. Але Катков упевнений, що в Міноборони цю ситуацію розуміють і розробляють рішення в її динаміці.


Уламки ворожих "Шахедів" / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Офіцер повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, у коментарі 24 Каналу зазначає: головним завданням є не просто збити, а зробити саму логіку використання "Шахедів" неефективною.

А для цього спочатку треба навчитися їх якісно виявляти.

Анатолій Храпчинський,

директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер повітряних сил у резерві

Мовиться не просто про створення окремих ешелонів з боку загрози, а розлогої системи детекції, яка дозволить закрити всю територію України системами для виявлення та перехоплення цілі. Це збільшення вогневих точок – не лише з браунінгами та максимами, а й з малими зенітними ракетами та дронами-перехоплювачами, збільшення систем детекції.

В залежності від повітряної цілі ми розумітимемо, як нам краще її перехопити.

Ключовою проблемою Храпчинський називає те, що Україна "наздоганяє ціль". Коли ми вивели мобільні вогневі групи, росіяни підняли дрони на висоту, а коли зʼявилися перехоплювачі, ворог, навпаки, знизив висоту.

Анатолій Храпчинський,

директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер повітряних сил у резерві

Має бути асиметричний підхід – він дороговартісний, але ефективний. Тому що за рахунок насиченості кількості засобів ураження ворог пробиває нашу ППО. Важливо, що не стільки за рахунок технологій, скільки за кількістю. Зараз поява дрона Karrar або ж "Герань-5" – це спроба збільшити кількість крилатих ракет, здешевити їх та збільшити їхній відсоток.

У нас тепер буде, наприклад, 500 повітряних цілей у вигляді малошвидкісних дронів та 500 крилатих ракет.

Якою ж буде українська відповідь? Більшість виробників намагається зробити дуже дешеву ракету – 5 – 10 тисяч доларів,
– каже Храпчинський.

На його думку, ракета має коштувати від 25 до 50 тисяч доларів.

"З чим це пов'язано? З технологічностю продукту. Тому що одна справа, коли у нас на дронах-перехоплювачах стоять камери з нічним баченням, на яких пофарбована лінза. А інша справа, коли лінза не фарбована, а вакуумним способом нанесені певні фільтри. Дорожчий продукт набагато якісніший", – наголосив експерт.

Тож коли Україна зможе робити дорогий продукт та створить якісну систему захисту, партнери, зокрема Польща, пропонуватимуть не старі МіГи, а апгрейди українських F-16 до версії Block 52, вважає експерт.

Представник української компанії-виробника дронів TechEx Володимир у коментарі 24 Каналу вважає реалістичною мету суттєво знизити ефективність "Шахедів". Водночас, на його думку, основна проблема нині не в кількості дронів чи екіпажів, а в дефіциті радіолокаційних станцій.

За словами Володимира, саме побудова багатошарового, ешелонованого радіолокаційного контуру може зробити такі атаки неефективними.


Перехоплювач Striker Mini / Фото надане TechEx

До теми Перехоплює "Шахеди" на швидкості понад 300 кілометрів на годину: на що здатний новий дрон TechEx – репортаж

Якщо буде вибудуваний багатошаровий, ешелонований контур із радіолокаційних станцій, ми не будемо їх пропускати. І тоді "Шахеди" просто не з’являтимуться, умовно кажучи, зненацька. Це питання зараз активно обговорюється на різних рівнях. Якщо його вирішать, "Шахеди" перестануть бути зброєю,
– каже Володимир.

Коментуючи очікування від призначення Михайла Федорова міністром оборони, Володимир називає його одним із найбільш ефективних управлінців.

"Куди його не призначали – всюди з’являвся порядок", – зазначає він, додаючи, що головне зараз – не заважати цим змінам адміністративними чи бюрократичними перепонами.

"Ще влітку ми не займалися цим питанням, оскільки бачили, що є багато українських та іноземних компаній-виробників, які активно працювали в цьому напрямку і сигналізували, що проблему буде вирішено. Комусь вдалося досягти результатів, комусь – ні з різних причин", – коментують ситуацію представники компанії – виробника дронів SkyFall.

Однак коли виробник побачив, що ситуація буксує, у SkyFall розробили власний перехоплювач P1-SUN.

За два місяці застосування ми увійшли в топ-3 за кількістю перехоплень і маємо стриманий оптимізм щодо виходу на перше місце вже найближчими місяцями,
– зазначають у компанії.

За правильної динаміки розвитку дронів-перехоплювачів у SkyFall вважають, що "Шахеди" мали б перестати нести загрозу вже до кінця весни. Однак чому цього не станеться до весни? "Тому що з самого початку потрібно було тримати паралельно і виробничу динаміку, тобто швидко нарощувати випуск дронів, і технологічну – розробляти системи віддаленого автоматичного керування та повної автономії", – кажуть у SkyFall.

Сам перехоплювач – це лише інструмент. Для його ефективного застосування потрібні інфраструктура, люди, вибухівка, радари, боєприпаси тощо. Усі ці елементи мали розвиватися паралельно. Що відбувалося? Ми, як SkyFall, взяли на себе масове виробництво і розробку – з цими завданнями ми впоралися на 100%. Також ми взяли на себе навчання пілотів.

Перехоплювач P1-SUN української технологічно-оборонної компанії SkyFall / Фото надане SkyFall

Зараз бачимо, що навіть за такої динаміки нам обов’язково потрібно інтегрувати віддалене керування, щоб зменшити залежність від кількості професійних пілотів, які безпосередньо збивають "Шахеди", і щоб була можливість віддалено керувати та запускати перехоплювачі. Це пов’язано з дефіцитом кваліфікованих людей, мотиваційними факторами тощо. Наступний етап – доведення цієї системи до повної автоматизації.

Читайте також Європейська "Стіна дронів" проти Росії: якою буде роль України на східному фланзі НАТО

У SkyFall зазначають, що віддалене керування P1-SUN має активно запрацювати в березні, а повна автономія – ближче до кінця весни.

Водночас кінець весни не стане фіналом для "Шахедів", але за тими прогнозами, які ми чуємо від головних осіб, кінець року виглядає цілком імовірним.