Лазерне наведення та помста за Умань: як ЗСУ використовують ракети Zuni проти росіян

У січні повідомлялося про новий пакет військової допомоги від США. Його сумарна вартість складала 3,75 мільярда доларів. До складу пакету увійшли 4 000 авіаційних ракет Zuni. 24 Канал розповідає, як українські військові вже зараз застосовують американські снаряди. 

Читайте також Потрібне наступальне озброєння: яку техніку може отримати Україна від "Рамштайну-8"

Zuni для України

Перед ЗСУ стояло амбітне завдання – адаптувати американські ракети під наявні в Україні ресурси української авіації. Ці ракети "рідні" для натівських літаків А-10 Thunderbolt II, F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Hornet та гелікоптеру Bell AH-1W Super Cobra.

Всі вони мають здатність використовувати уніфіковану пускову установку LAU-10. Натомість Україна нині не має у себе на озброєнні таких літаків, а тому змушена імпровізувати.

Я думаю, що довіряю нашим інженерам, і я точно довіряю українським інженерам. Отже, вони зроблять це успішно. І, знаєте, це те, що можливо,
– казала у січні помічниця міністра оборони США Лора К. Купер.

Надії додавала робота з ракетами HARM. Їх наші військові випускають з літаків МіГ-29. Нині можна стверджувати, що американська чиновниця не помилилась – українські інженери впорались з амбітним завданням і адаптували Zuni до наших літаків Су-25. 

Момент запуску ракет Zuni: дивіться відео

Дебют на фронті

Навесні 2023 року Zuni вже "засвітились" на фронті. Спершу 1 травня ракети промайнули на фото у соцмережах із двома замальованими точками підвіски літака.

Згодом фото ракет вже разом з літаком опублікував і командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук.

Він підписав фото "Горіть у пеклі, нелюди", а його адресатами були російські окупанти, що кількома днями раніше обстрілювали мирні квартали в Умані.

Де саме та в якому масштабі Zuni наробила росіянам "бавовни" наразі невідомо, але якщо врахувати чималу кількість цих снарядів, припускаємо, що "горіти" в росіян буде дуже довго.

На фото пана Олещука бачимо штурмовик Су-25, також відомий як "Грач". Можливо, це не єдина машина, яку адаптували для використання Zuni. Наразі невідомо, чи облаштовані ці  ракети системою лазерного наведення (ця практика існує вже понад 10 років, а Zuni стоять на озброєнні з кінця 1950-их).

Та можна припустити, що ЗСУ отримали саме керовану модифікацію. У такому разі росіянам не позаздриш, адже це означатиме, що українські літаки отримали можливість використовувати власну "високоточну зброю", що здатна знищувати як стаціонарні, так і рухомі цілі.

Технічні характеристики ракет Zuni

• Тип: "повітря – земля";
• Носій в Україні: Су-25
• Пускова: LAU-10
• Діаметр: 127 міліметрів;
• Довжина: 2790 міліметрів;
• Вага: 46,3 – 61,6 кілограма (залежить від типу двигуна та бойової частини);
• Маса бойової частини: 20,7 – 25,6 кілограма;
• Типи бойової частини: осколково-фугасна, фугасна, бронебійна, сигнальна, димова;
• Максимальна швидкість: 725 метрів на секунду;
• Дальність стрільби: 8 кілометрів.

Пускова установка LAU-10

Zuni можна вважати аналогом ракет типу С-13 або С-25. Але вона перевершує їх по дальності стрільби. Наприклад, та ж С-13 може летіти на відстань 2 – 5 кілометрів.

Зауважимо, що Zuni розробляли, як модульну систему. Вона дозволяла запускати різні типи, як боєголовок, так і підривачів. До прикладу, той же безконтактний підривач. Цікаво, що спочатку ця ракета була класу "повітря – повітря".

Ракета зазнала змін

Сама ракета випускається десятки років. За цей час її встигли модифікувати, змінити клас. Так, у 2007 році північноамериканський підрозділ MBDA запустив проєкт створення Laser-Guided Zuni Rocket. З власної ініціативи вони спробували зробити щось на зразок Advanced Precision Kill Weapon System. Мовиться про систему лазерного наведення для некерованих ракет.

Блок для пуску авіаційних ракет Zuni

Удосконалена ракета отримала нову секцію наведення та управління WGU-58/B. Її під час складання закріплювали до передньої частини Zuni.

Зауважимо, що у 2009 році така ракета успішно пройшла випробування як по нерухомих, так і рухомих цілях. Сам випробувальний політ з бойовою частиною здійснили у вересні 2010 року.