1928 року власники єврейської текстильної фабрики Ґрета та Фріц Тюґендхати доручили головному архітектору школи "Баухаус" Людвігу Міс ван дер Рое звести для них новий будинок. Вілла, за їхнім задумом, мала стати зразком функціональності в Європі. Дім з відкритим плануванням вийшов чудесним - площу в понад 200 квадратних метрів розділяли лише стіни з оніксу та рідкісних тропічних дерев. За потреби вікна опускались і кімната продовжувалась до саду.

"Цей будинок не лише прекрасний архітектурний монумент, а й справжня технологічна пам'ятка. Ці великі вікна опускаються за допомогою електрики. Також тут спеціальна система кондиціонування повітря, вони до нині працює з рідними моторами, масляним і дерев'яним фільтрами. Ще одна важлива річ - система колон, конструкція опор - їх вперше використали у сімейному будинку того часу", - каже експерт Івера Черна.

З веранди відкривається чудовий вид на замок Шпільберг та історичний центр Брно. Наприкінці 20-х місто було важливим осередком авангардної архітектури, найвідомішими творцями якої були Борислав Фукс та Ернст Візнер. Близько сотні їхніх будівель існують досі.

"Після Першої світової війни та незалежності Брно розвинулось із провінційного в друге за величиною місто новосформованої Чехословацької Республіки. Виник величезний попит на помешкання та офіси. Молоді архітектори більше не запозичували ідеї з Відня чи Праги. Натомість вони черпали натхнення з авангарду Франції, голландської архітектури, а також із стилю німецької будівельної школи "Баухаус", - каже експерт Даґмар Черноушкова.

1928 року виставкою сучасного мистецтва відкрився перший торговельний центр у Брно. Павільйони та виставкові зали були серед зразків архітектури міста початку двадцятого сторіччя.

Тюґендхати були переконані, що їхня вілла мала стати ще одним зразком авангардної архітектури. Будинок, а також всі меблі та декор, до дрібниць продумав сам Міс ван дер Рое. Тюґендхати настільки полюбили свій дім, що ніколи не хотіли його покидати. Але їхнє щастя тривало недовго.

"Сім'я Тюґендхатів жила тут лише вісім років. З початком Другої світової війни євреям довелось емігрувати", - каже експерт Івера Черна.

Вони так і не повернулись. У віллі нацисти облаштували бойову частину управління роти. Потім прийшла російська армія. Минули десятиліття і лише 2002 року віллу Тюґендхат внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.