Чому насправді Байден поїхав у Ізраїль, і чи можуть США вступити у війну

Чому США важливо підтримувати Ізраїль

Американський президент Джо Байден відвідав Ізраїль 18 жовтня. Для цього йому довелося скасувати візит у Йорданію.

Читайте також Як Захід може і повинен перемогти у четвертій світовій війні

Перший аспект поїздки Байдена в Ізраїль пов'язаний з його передвиборчою кампанією. Переважна більшість єврейського населення США голосує за демократів. Байден хоче продемонструвати їм, що його адміністрація захищає Ізраїль.

Другий аспект полягає у дуже складній внутрішньополітичній ситуації у США. Зазвичай Ізраїль активно підтримували республіканці, тоді як демократи критикували Тель-Авів за політику, яку він здійснює на окупованих палестинських територіях. Зараз Байден вибиває з-під ніг республіканців стілець і показує, що демократи можуть діяти по-іншому – ефективно, швидко і надаючи всіляку допомогу Ізраїлю.

Важливо також відзначити, що в США починають розуміти, що мовиться не лише про локальний конфлікт, а про серйозну стратегічну гру. У цій стратегічній грі Вашингтон може зазнати серйозної поразки, якщо протилежна сторона – Іран, Росія та Китай – реалізує свій план з вичавлення Штатів з Близького Сходу.

Тому США потрібно підтримати Ізраїль, оскільки, з одного боку, це сприймається як легітимна дія, а з іншого – ця їхня участь не дає можливості арабським країнам дистанціюватися від США.

"Жорсткі питання" від Байдена

У Білому домі заявили, що Байден ставитиме Ізраїлю "жорсткі питання", але робитиме це "як друг." Цими жорсткими питаннями можуть бути питання припинення окупації. Для Ізраїля досі залишається актуальним те, що зазвичай критикує демократична адміністрація США. Мовиться про приниження гідності людей, продовження окупаційної політики, гуманітарний аспект.

Цікаво Деталь, яка пояснює, чому Україна так довго чекала ATACMS

США підтримують Ізраїль в його самозахисті, але водночас наполягають на реалізації формули, яка була узгоджена попередніми ізраїльськими політиками.

Є і гуманітарний аспект також – як зробити так, щоб населення Сектора Гази якомога менше постраждало?

Чи вступлять Штати у війну?

США стоять на стороні Ізраїля, але ймовірність безпосередньої залученості Штатів у цю війну – невелика. Вона можлива лише при умові, якщо у війну втрутиться Іран. Однак Іран найближчим часом навряд чи буде готовий безпосередньо вступити у війну, він буде діяти своїми проксі. Ірану більше потрібна дестабілізація в арабських країнах, аніж прямий конфлікт з Ізраїлем. Виходячи з цього, пряме залучення США в цей конфлікт є малоймовірним.

Учора, 18 жовтня, відбувся обстріл лікарні у Секторі Гази, ЗМІ повідомили про близько 500 загиблих. Ця ситуація має емоційний, пропагандистський та формальний аспекти. У формальному – ізраїльтяни довели до західної публіки, що вони не причетні до цього удару. Але навряд чи це допоможе їм переконати інших, наприклад, Глобальний Південь. Той швидше прийме версію про те, що це був удар Ізраїля, і буде діяти виходячи з цього. Якісь докази тут не працюють, лише емоції.

Заручники стримують Ізраїль від наземної операції

Наразі невідомо, коли напруга між Ізраїлем та ХАМАС спаде. Все залежить від того, чи почнеться наземна операція, яку анонсували ізраїльтяни. Вони стверджують, що операція буде точно. Однак при цьому вище керівництво Ізраїлю зволікає й, очевидно, не готове до наземної операції. Причина у загрозі, яка виникне на півночі країни.

Зауважте Є дві причини: для чого росіянам так потрібна Авдіївка

Влада Ізраїля не хоче повторити ситуацію нульових років, коли армія увійшла в Сектор Гази й загрузла там, а Хезболла відкрила другий фронт на півночі. Для Ізраїля це була доволі складна військова операція, адже бойові дії були на два фронти. По суті, цю війну Тель-Авів не виграв.

Саме від зволікання Ізраїля й залежить деескалація. Не треба забувати, що існує проблема заручників. Родичі людей, які потрапили у полон до терористів, тиснуть на ізраїльську владу. Вони усвідомлюють, що у разі початку операції заручники можуть загинути.

Що в цій ситуації робити – ніхто не знає. Ніхто не очікував такої кількості заручників. Це стало одним зі стримувальних чинників для початку наземної операції, що робить цю ситуацію патовою. Тож зараз багато чого залежатиме від переговорів про звільнення полонених.