Яка фраза Байдена може миттю "присадити" республіканців, які затягують з допомогою Україні

8 березня 2024, 13:45
Читать новость на русском

Джерело:

Петро Олещук

Якщо відверто, то нічого особливого від промови Джо Байдена у Конгресі чекати не варто. Так, він знову закликав підтримати допомогу для України. Але в чому проблема цих закликів?

Ці заклики ігнорує республіканська більшість і буде ігнорувати й далі.

Читайте також Абсурдність розмов про призначення Залужного послом у контексті рейтингів та виборів

Чому республіканці проти ініціатив Байдена

В умовах, коли восени цього року буде переобрана більша частина влади США, саме електоральні мотиви виходять для американських політиків на передній план. Відповідно для республіканців Байден – не лише президент, але і лідер партії-конкурентки.

Будь-які його ініціативи – це ініціативи політичних конкурентів, які підтримувати ризиковано. Раптом все завершиться успіхом, і він зможе використати цей успіх для посилення власних електоральних позицій?

Чому Байден повторює свої заклики? Теж жодних сумнівів тут немає – він просто хоче не втратити нагоду для обвинувачення опонентів у безвідповідальності та підривній роботі. Це досить справедливі обвинувачення, але для нас від справедливості обвинувачень американських політиків нічого не буде.

Президент США – демократ, у Палаті представників спікер – республіканець. Лише разом вони можуть ухвалити рішення про допомогу для України, але спікер цього робити явно не хоче. Політика Дональда Трампа і Республіканської партії, яку родина Трампа нещодавно взяла під контроль остаточно, полягає у тому, аби перешкоджати будь-яким ініціативам демократів, аби демонструвати "слабкість" нинішньої адміністрації.

Байден може змінити ситуацію миттєво, якщо захоче

То що, Байден нічого не може зробити? Насправді – може. Мовиться не лише про 4 мільярди доларів "залишків" з торішніх пакетів. Байден одноосібно може розв'язувати питання про залучення військ США.

Він не може надати військову допомогу Україні в обхід Конгресу, а Конгрес цю допомогу просто не хоче підтримувати. Однак направити війська США в Україну – може. Жоден Джонсон або Трамп у цьому йому не завадить.

Або для початку Байден може хоча б натякнути, що він розглядає таку можливість. Як це уже зробив раніше президент Франції Еммануель Макрон. Я вам скажу, що від заяв Макрона у росіян добряче "підгоріло". Уявіть, що було б, якби у гру вступили США?

Зауважте Українські діти щасливі на – "вище середнього"

Чому Байден не може робити те, що робить Макрон? Хоча б на рівні заяв? Президент Байден цілком міг би заявити, що якщо Конгрес не спроможний допомогти Україні захищати себе, то він може направити обмежений контингент американських солдатів до України. Не для ведення бойових дій, а для розв'язання інших завдань. Для початку. 

Я вам гарантую – усе б змінилося миттєво. Республіканці й Трамп одразу збагнули б, що надання допомоги для України – не найгірший для них варіант. Відкупитися пакетом допомоги – був непоганий варіант з погляду електоральної боротьби. Не давати ж Байдену привід показати силу? Я вам гарантую, що всі питання з допомогою були б закриті за кілька тижнів максимум. Інакше воно буде тягнутися місяцями без зрозумілих перспектив.

Як логіка "деескалаторів" шкодить світу

Але для цього треба відкинути логіку "деескалаторів", на що наразі публічно наважився лише Макрон.

Вся ця "деескалація" (ніколи і за жодних умов не допускати зіткнення з російськими військами) позбавлена сенсу. А якщо російські війська нападуть на вас? Теж будете "деескалацією" займатися?

Цікаво Ким дуже сильно зацікавився Путін

Якщо ви визнаєте російських агресорів ворогами, то їх треба зупиняти. Пряме зіткнення тут не має когось лякати. Як не лякало нікого під час війни у Кореї. Якщо ж ви досі мрієте про "договорняки", то це теж може бути стратегією, але з позицій слабкості жодні стабільні "договорняки" неможливі.

Коротко кажучи, політика США у глибокій кризі. Криза, звісно, завершиться колись. Але наразі я б належного лідерства у світі від них не чекав. Поки вони не розберуться з внутрішніми проблемами і не переосмислять ситуацію у світі, для якої абсолютно не підходять схеми з минулого сторіччя. Можливо, вони нарешті "закопають" спадок Кіссінджера та будуть думати про майбутнє? Хтозна.