План "Б" щодо завершення війни в Україні: що з ним не так
Джерело:
Віталій ПортниковНімецьке видання Bild повідомляє, що США та Німеччина дійшли до висновку, що Зеленського треба підвести до думки про перемовини з Росією шляхом скорочених поставок озброєнь та іншої допомоги Україні.
Зеленського схиляють до перемовин
Німецько-американський план, за твердженням Bild, полягає у тому, щоб постачати Києву саме ту зброю, яка б дозволила українській армії утримувати нинішні позиції, однак не дозволила б відбити окуповані Росією території.
Читайте також Велике досягнення чи чергове пиляння бюджету: що треба знати про російський БпЛА "Терміт"
Ніяких пропозицій проводити перемовини з Росією з боку американців чи німців не буде. Український президент сам має звернутися до народу та пояснити, що перемовини мають бути проведені.
США та Німеччина бажають, щоб Зеленський усвідомив, що продовження конфлікту втрачає будь-який сенс для України. Водночас президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц не мають жодного наміру звертатися до українського президента з пропозицією почати перемовини з Росією. Адже з їхньої логіки, це Зеленський має думати про перемовини, а не вони.
Однак виникає важливе питання: а який сенс американцям та німцям приводити Україну до усвідомлення необхідності перемовин з Росією, якщо сам Владімір Путін не зацікавлений у таких перемовинах. Всі заяви Путіна та його соратників свідчать, що у Москві досі під перемовинами з Україною мають на увазі саме капітуляцію Києва.
У чому полягає політична мета Путіна
Мовиться тут не лише про утримання вже окупованих територій. Політична мета Путіна полягає в тому, щоб знищити Україну та приєднати її територію до Росії, або сформувати "союзну державу" за участі Росії, Білорусі та України. Інші колишні радянські республіки, з погляду стратегічного плану Кремля, мають стати в майбутньому учасниками цієї союзної держави. У його планах вже до 2030, максимум до 2036 року, має виникнути нова союзна держава у кордонах колишнього СРСР.Путін має стати очільником цієї нової держави у кордонах СРСР, і це має стати кульмінацією його довгої політичної кар'єри. Для росіян Путін має запам'ятатися, як людина, яка об'єднала їхні історичні землі, новий Петро I, нова Катерина II. Саме такими є амбіції російського президента.
Але саме тут, у цій публікації Bild, є певна відповідь на таке складне питання. Вона полягає у тому, що США і Німеччина будуть готові допомагати Україні утримувати території, які сьогодні не є під контролем росіян.
До теми Abrams, ATACMS, F-16 та HIMARS: скільки часу Захід зволікав з поставками, і до чого це призвело
План "Б"
Навіть, якщо Росія не погодиться на перемовини з Україною, а сама Україна також не поспішатиме на перемовини з Росією, є план "Б". Це заморожений конфлікт без угоди між сторонами. У цій ситуації лінія зіткнення, яка буде існувати на момент, коли і в Москві, і в Києві усвідомлять безперспективність воєнних дій, стане новим кордоном між Україною та Росією, "мінськ" без "мінська". Так окреслює джерело видання позицію уряду Німеччини, яка може бути обговорена з американською адміністрацією.
Вперше у публікаціях західних ЗМІ, пов'язаних з перемовинами між Росією та Україною, з'явився інший матеріал розвитку подій. Ми уявляємо собі всю безперспективність переговорного процесу між Києвом та Москвою.
Російський президент готовий воювати стільки, скільки потрібно, щоб довести ситуацію до зникнення України з політичної карти світу, а, можливо, і до вигнання більшості українців з території власної держави, яка має бути заселена лояльними до режиму росіянами.
Якщо уявити собі, що саме цей план "Б" може бути реалізований у майбутньому, з ним можуть погодитися не тільки в Німеччині. Прихильниками такого плану можуть стати й опоненти нинішньої адміністрації США. У разі зміни влади у США такий варіант замороженого конфлікту може бути прийнятий тими, хто сьогодні говорить про те, що США занадто допомагають Україні без успіхів на лінії фронту.
Зауважте Підступний спосіб ракетних атак росіян: спершу "летить" не зброя
Виникає інше питання – як під час цього замороженого конфлікту буде функціонувати Україна? Чи будуть українців впродовж 20 – 30-х років цього століття постійними жертвами ракетних атак та атак безпілотників? Чи будуть продовжуватися процеси вступу у ЄС та НАТО? Чи Києву ввічливо скажуть, що Україна може проводити перемовини й досягати успіху, однак членом НАТО вона стане тільки після того, як буде ухвалений політичний договір з Росією.
Якщо не буде знайдено відповіді на ці головні питання, Україна ризикує на десятиліття перетворитися на сіру зону Європи – між ЄС та Росією.