Під Вугледаром у росіян були танки, "Солнцепьоки" та вертольоти: як ЗСУ вдалося їх розгромити

Про це пише польський портал Defence24, зазначаючи, що росіяни намагалися діяти "по книжці", та модифікувати тактику свого "вогневого кулака".

Дивіться також Як Вугледар став місцем бойової ганьби Росії та смерті еліти окупаційної армії

Кадрові офіцери та морпіхи: яке військо Росія зосередила під Вугледаром

Defence24 пише, що для спроби штурмувати позиції українських військових під Вугледаром армія Росії зосередила не тільки 155-ту бригаду морської піхоти Тихоокеанського флоту (ТОФ) ВМФ РФ, яка там була розгромлена.

Росія перекинула 40 бригаду морської піхоти того ж ТОФ РФ, а також терористичне формування "Каскад" і "добровольчий батальйон" "Алга", сформований регіональною владою Татарстану.

Для управління масою "частково мобілізованих" у цих підрозділах був свій "кістяк" кадрових офіцерів, що мали "непогану теоретичну підготовку". Однак офіцери не були здатні приймати рішення в динамічній ситуації.

Окрім "лобових атак" на позиції Сил оборони України, російські окупанти також намагались нав'язувати контактні бої нашим захисникам у передмісті Вугледара, шукаючи шлях для обходу позицій українських воїнів. Але тут російські окупанти зазнали невдачі.

Росіяни отримали нестандартне підсилення для своєї тактики "вогневого кулака". Штатна оргструктура бригад морської піхоти не передбачала наявності значного числа ствольної артилерії.

Натомість окупанти намагались якомога активніше застосовувати свої БМ-21 "Град", та стріляти із самохідних вогнеметів ТОС-1А "Солнцепьок" по наведенню із дронів. Для підтримки дій наземних військ начебто були залучені Ка-52 із керованими ракетами "Вихрь" та Мі-28 з ракетами ЛМУР.

Та цього "вогневого кулака" виявилось недостатньо, щоб досягти головного завдання – руйнування капітальних споруд, необхідних нашим захисникам для утримання стійкої оборони.

Як Сили оборони зламали окупантів

Російські окупанти проявляли свою "непогану теоретичну підготовку" в тому, що намагались організувати атаки на позиції українських військ саме з "поправкою" на можливість застосування снарядів RAAM для дистанційної постановки мін.

Для проходу наших мінних загороджень росіяни намагались діяти "як за підручником": вперед йшли Т-80 з тралами, їх прикривали БМП-3 та піхота. Процес координувався за допомогою дрона, що було класичною спробою йти колонною для штурму наших позицій.

Та Сили оборони України діяли гнучко, тому використовували не тільки RAAM, але й "класичні" міни ТМ-62.

Зважаючи на те, що обмін даними між артилерією та спостерігачами на передовій, і з наших безпілотників був налагоджений в "режимі реального часу", наші "боги війни" могли вести постійну стрільбу по бронетехніці ворога, що "зав'язла" у "проході" через мінні поля.

А при спробі вийти з цього "проходу" росіяни зазнавали додаткових втрат, адже їх танки та БМП підривались на українських ТМ-62.