“Значна частина світового запасу чорнозему знаходиться саме на території України. Відтак, її земля - завжди ласий шматочок для тих, хто бажає швидко, а дуже часто і незаконним шляхом збагатитися. Тому, найбільша кількість рейдерських атак нині спостерігається саме в агропромисловому секторі”, - каже журналіст Ольга Кучер.
Хмельницька область, село Зеленці. 300 кілометрів від столиці. Агропромислове закрите акціонерне товариство "Вікторія" - колись 2-ге за показниками у області, нині банкрут - 2 роки тому не витримало економічної кризи.
Спочатку аби розплатитися з інвесторами, Державна виконавча служба всупереч судовій забороні через розпочатий процес банкрутства, реалізувала частину майна “Вікторії” за заниженою вартістю. Єдиним покупцем на торгах виявилося агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл", що належить районному цукровому заводу.
“Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Сокіл”, воно за допомогою деяких осіб з державної виконавчої служби Старокостянтинівського району в рамках виконавчого провадження, скупили просто за безцінь з десятками порушення законодавства. Спочатку скупили рухоме майно. Торги не можна проводити, не можна розтягувати майно підприємства, так як уже процедура банкрутства”, - каже керуючий санацією АЗАТ "Вікторія" Микола Ковальчук.
“Судове засідання було про порушення провадження у справ про банкрутство було за кілька днів до торгів і на момент здійснення торгів суд не прислав нам ухвали про те, що є така ухвала і про те, що слід зупинити виконавче провадження. У зв'язку з цим воно не було зупинено, оскільки офіційного надходження цього документа не було”, - каже начальник відділу держвиконслужби Старокостянтинівського управління юстиції Віталій Лукашук.
Зрештою майно вдалося відсудити і повернути. Тим часом, інша біда - втратили майже півтори тисячі гектарів ріллі. Такі випадки не поодинокі.
“Навіть, деколи рейдери нехтують таким як трактори, комбайни, але їх цікавлять земельні ділянки. І якщо раніше йшов спір про сотні тисяч гектарів, то зараз вже все розібрано, зараз іде про меншу площу”, - каже член правління ради Української аграрної конфедерації Олександр Поліводський.
“Коли почався новий пошук інвестора, ми запросили, особисто я, запросив людей, які нові власники нинішнього цукрового Старокостянтинівського заводу Співака Сергія Михайлович. Це було у серпні 2009 року, зразу ми убирали поля - вони заходили землю, натомість проводиться агітація - для чого Вам бути у “Вікторії”, у своєму підприємстві, як ми дамо більше”, - каже екс-голова правління АЗАТ "Вікторія" Віктор Чернега.
За добу мешканці Зеленців здали ТОВ “Сокіл” свої 688 паїв, які "Вікторія" в оренді обробляла. Відтак, її юристи знову судяться - тепер щодо визнання незаконним розірвання договорів оренди. Тим більше, і самі люди вже не задоволені новим орендатором.
“Зібрали схід села, ці люди були на сході села і він сказав, що будь-який врожай , в нас небагато засіяно, але по тоні хліба будемо давати кожен рік. А дали по 5 центнерів, і по мішку цукру. Городи орати - безплатно. Машини жом возити також наші будуть. А зараз дав по 5 центнерів зерна та по мішку цукру”, - каже пайовик Ольга.
Представники товариства "Сокіл" пояснюють - люди самі до них звернулися. А попередники довели поля до того, що земля стояла пусткою в бур'янах.
“Він десь найшов інвестора. Оцей інвестор вкладав кошти чи інвестував в АЗАТ "Вікторія". Але коли там не було урожайності, не було валових зборів, то зрозуміло інвестор почав вимагати повернення коштів. Там більше ці всі речі сьогодні йдуть не від АЗАТ "Вікторії", а від того інвестора, який хоче повернути накручені оці гроші”, - каже директор ТОВ "Сокіл" Василь Ковбаль.
Сам же інвестор, який нібито вклав кілька мільйонів гривень у добрива, обсяг яких тепер не можливо підрахувати, вимагає повернення грошей. Саме він і запустив процедуру банкрутства компанії. Каже у всьому винні опоненти, бо заради землі усіх і підставляють.
“Земля, виключно земля - більше нічого. Як нескінченний ресурс, а інфраструктура для чого? В нього є свій елеватор, для чого вона йому? Якби йому було треба, він би купив і створював тут робочі місця, вкладав би гроші, тоді б він був героєм. А так що? Занепад повний!”, - каже голова комітету кредиторів АЗАТ "Вікторія", інвестор Олег Гаврилюк.
Такі ситуації на селі - давно не дивина для юристів. Кажуть, об'єктами рейдерів є і успішні сільськогосподарські підприємства, і ті, що у стані занепаду. Особливо в центрі і на півночі країни.
“Найбільш уразливі їхні місця - це недосконалість їхніх установчих документів, внутрішніх документів, це невідповідність. Можливо, коли підписували договори оренди нормам законодавства України і у зв'язку з цим - відсутність юридичної служби”, - каже партнер юридичної фірми Артур Мегеря.
“Створено при Кабінеті міністрів міжвідомчу комісію з питань протиправного поглинання та захоплення підприємств. Ця комісія включає в себе представників правоохоронних органів, представників Антимонопольного комітету, представнику СБУ, МВС. Можна сказати орган, який контролює, моніторить і регулює проблему рейдерства він створений у нас”, - каже Христина Юшкевич.
Рейдерство ж біля столиці - взагалі класика жанру, адже земля під Києвом давно відірвалася від реальних цін. Нині пережитки минулого - садові товариства - причина головного болю їх учасників.
Два роки тому у 6-ти садових товариствах поблизу Вишгорода почали підключати газ. Тепер сваряться через "трубу" вартістю 4 мільйони гривень, яка знаходиться на балансі експлуатуючої організації.
“Газопровід спроектований на сьогодні на 550 підключень. Підключаються зараз 370. Ви вже розумієте, що залишається 140-150 місць, які можуть бути підключені. От за оці речі і йде боротьба тих, хто хоче заволодіти тим газопроводом, бо підключення до газопроводів звичайно платне”, - каже голова ГО "Товариство сприяння розвитку інженерних мереж", дачник В'ячеслав Олещенко.
Серед претендентів на трубу називають і колишню голову Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва Олександру Кужель. Її дача знаходиться у цьому садовому товаристві. Сама ж вона переконує, труба - лише привід для когось заволодіти землею дачників. Хоча формально вона є власністю громади міста Вишгород.
Керівники садового товариства “Ветеран-3”, яке було юридичним замовником газової труби, кілька разів у судовому порядку змінювалися. Проти його першої очільниці Анни Чечоти порушено кримінальну справу - зібрані гроші нібито витрачені не за призначенням. Її одразу ж замінив Олександр Тютюн, який навздогін звинуватив Чечоту і Олещенка, який є позаштатним радником Президента і живе в іншому садовому товаристві, у бажанні привласнити городи на березі Дніпра, аби згодом - їх забудувати.
“В нас 175 підписів, які прокуратура визнала недійсними, можете уявити? І суд визнав недійсними, тому що пан Олещенко всюди показував посвідчення радника – не дивлячись на те, що він позаштатний, Президент можливо навіть і не знає, що він сидить на всіх судах, не маючи жодного відношення до садового товариства. І ми раптом дізнаємося, що пані Чечота підписала проект, який дає право всі ці ділянки роздати. Їх 5, і отримала вона їх всіх на своє ім’я”, - каже дачниця, екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель.
“Земельні ділянки виділила Вишгородська міська рада, “Ветеран-3” до цих ділянок не має ніякого відношення, бо вся ця земля належить Вишгородській міській раді. У списку є мій чоловік, так, нема питань, а ніхто не відмовляється, є моя дочка і мій чоловік. Ось напроти мене - я цю ділянку обробляю 20 років. Ніхто, не Тютюн, ні його прибічники - ніхто не обробляє!”, - каже екс-голова правління садового товариства "Ветеран-3" Анна Чечота.
Відтак, наразі боротьба за контроль над садовими товариствами відбувається у суді - поки йде справа Чечоти, Кужель теж пішла захищати свою честь і гідність від радника Олещенка.
“Боротьба йде за грошові знаки, боротьба йде за прибережні зони. От ми зацікавлені в тому, щоб тут нічого не будувалося”, - каже екс-голова правління садового товариства "Ветеран-3" Олександр Тютюн.
“Постійно вивішуються оголошення на стовпах, на огорожах в людей, де написано, що до особистого розпорядження Тютюна, як голови правління, хоча він є нелегітимним головою правління – це доведено в судах - не платити членські внески, і за електроенергію не платити”, - каже чинний голова правління садового товариства "Ветеран-3" Дмитро Колесніченко.
Тим часом, земля масиву вже активно продається. Експерти не здивовані - на початку земельної реформ усе можливе.
“Із запровадження ринку землі, кількість рейдерських атак і кількість спорів в земельній сфері, звичайно, що буде зростати”, - каже член правління ради Української аграрної конфедерації Олександр Поліводський.
Наразі вже увхалений закон “Про державний земельний кадастр”, але це ще не означає, що він одразу зможе врегулювати і навести лад зі 60-ма мільйонами гектарів української землі, яку 20 років роздавали, скуповували і перепродували в тіні. Тепер дізнатися кому вона насправді належить часто неможливо. І всі спори вирішуватимуть українські суди. Чим і користають обізнані на особливостях вітчизняного судочинства ділки.