Бізнесмен Ісаєв: російський скандал та український слід

У Росії не затихає грандіозний скандал, який спалахнув після несподіваної трагічної загибелі одного з найбагатших людей країни – мільярдера Дмитра Босова. Він був власником потужних компаній "Сибантрацит" і "ВостокУголь". А ще спонсорував Нічну хокейну лігу, яку заснував і в якій навіть інколи грав Володимир Путін. Тож уявляєте висоту польоту Босова?! І ось 6 травня він загинув. Кажуть, був дуже знервований напередодні, і взагалі мав багато проблем, бо "підставили" давні друзі.

Хто саме начебто "підставив" Босова, довго думати не треба. Рівно за місяць до страшної дати мільярдер звільнив з усіх посад у "Сибантрациті" і "ВостокУголь" свого багаторічного партнера – Олександра Ісаєва, з яким власне створював ці компанії. Офіційна причина – "махінації та крупні крадіжки". Такі слова так легко не кидають. І таких людей так просто не звільняють. Версій розриву давніх друзів було чимало, але справжня причина, можливо, вже не стане відомою ніколи.

Тим часом, до персони Ісаєва тепер підвищена увага. І не тільки, і не скільки через трагедію з Босовим. Річ у тім, що Ісаєва – незабаром після звільнення і за тиждень до загибелі експартнера – призначили генеральним директором управляючої компанії "ЕльгаУголь", яка займається розробкою найбільшого в Росії Ельгінського родовища з запасами 2,2 мільярда тонн. Такого злета ніхто не чекав – завдяки цьому призначенню Ісаєв практично з лави запасних увірвався в найвищу лігу російського енергетичного істеблішменту. Одна справа бути тінню яскравого мільярдера, а зовсім інша – самому вийти на велику арену. І не дивно, що вже з цієї позиції Ісаєв подав до суду позов щодо повернення йому 50% акцій компанії "ВостокУголь", які, на його думку, забрали незаконно.

Але що до того Україні? В Росії ще й не такі скандально-бізнесові історії бувають… А річ у тім, що Ісаєв свого часу грав одну з перших скрипок у вугільній галузі України й заходив навіть у найвищі владні кабінети. В Росії про це чомусь зовсім не згадують, наче вирвали сторінки з біографії. Може тому, що український слід ніяк не веде до "справи Босова". Але нам тепер цей бізнесмен дуже цікавий. Тож сайт 24 каналу вирішив розібратися: хто такий Олександр Ісаєв?

Злет

Одразу зазначимо, що у відкритих джерелах інформації про Ісаєва дуже мало. Персоною він був непублічною і, як багато бізнесменів такого ґатунку, любив "гроші і тишу". Ми запитали про нього у кількох політиків, бізнесменів і експертів, та більшість з них поділитися чимось важливим чи цікавим не змогли. Або не захотіли. Тих, хто все ж поділився інформацією, ми процитуємо нижче. Отже…

Офіційно відомо, що Ісаєв народився у 1975 році в Комунарську Ворошиловградської області (зараз Алчевськ Луганська область), у 1994 році закінчив Донбаський гірничо-металургійний інститут (спеціальність – будівельник-технолог). У 1996-му – магістратуру Московського інституту сталі і сплавів (спеціальність – гірський інженер). З 2005 року працював на керівних посадах на підприємствах вугільної промисловості.

Далі – вже складніше. Десь у 2007-2008 роках Ісаєв розпочав серйозний бізнес в Україні. Справи, мабуть, пішли добре, бо він міцно осів у Києві. Але отримувати українське громадянство не став – залишив паспорт з "триколором".

Ісаєв був одним із співвласників ПАТ "Львівська вугільна компанія" разом із народним депутатом Наталією Королевською, – пригадує Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України і голова Конфедерації вільних профспілок України. – Це було ще при міністрі вугільної промисловості Вікторові Полтавцю (очолював відомство з 2007 по 2010 роки – Прим. 24). Наразі складно сказати, хто володіє цією компанією. Ісаєв уже не має до неї відношення…

Експерт енергетичного ринку Сергій Кузяра теж пам’ятає російського бізнесмена.

Ісаєв дійсно мав ділові стосунки з Королевською і був керуючим партнеро ПАТ "Львівська вугільна компанія". Практично він повністю здійснював управління ПАТ, яке під його керівництвом точно не мало збитків. Але було це доволі давно – ще до 2010 року…

З словами Кузяри, росіянин не мав відношення до інших підприємств в Україні. І зараз його нічого не пов'язує з Україною. Свого часу у Ісаєва начебто виникли проблеми, і саме тому у 2010-му він виїхав до Росії. "Це було пов'язано зі зміною політичної кон'юнктури в Україні", – натякає експерт.

Від’їзд

У 2010 році президентом України став Віктор Янукович. І це кардинально змінило політичну мапу країни. До чого тут Ісаєв?

Він був так званим "смотрящим" за вугільною промисловістю в Україні, – каже Михайло Волинець, який уже десятки років у цій галузі і дуже багато знає про дотичних до неї персон.

Джерела 24 каналу підтверджують, що Ісаєв наприкінці 2000-х справді мав величезний вплив на вугільну галузь і вирішував багато питань. А його оперативним штабом був… кабінет у Верховній Раді (закріплений за ним, звісно, неофіційно), де відбувалися зустрічі з партнерами і "наради" вугільних кураторів.

Отримав Ісаєв свій "козирний статус" завдяки хорошим стосункам з Юлією Тимошенко (вона тоді була прем’єром) і вже згаданою Наталією Королевською. Але коли до влади прийшов Віктор Янукович, його "смотрящі за вуглем" почали тиснути на росіянина, а він не зміг знайти з ними спільну мову (в першу чергу, з Юрієм Іванющенком).

Чи реально було людині, яка тісно спілкувалася з Тимошенко, домовитися з людьми Януковича? Приклад, Королевської показує, що "все може бути"… Але Ісаєв поїхав з України. Щоправда, залишив за собою частку акцій ПАТ "Львівська вугільна компанія".

Останній зв’язок з Україною

Актив це був досить непоганий, та з часом компанія стала втрачати позиції і навіть нести збитки. Можливо, не вистачало грамотного керування… До ПАТ почали навідуватися перевіряючи органи – хтось ініціював їхню активність, і, мабуть, не просто так.

У вересні 2014 року "Львівську вугільну компанію" взялася перевіряти Генпрокуратура України. Підстава – невиплата зарплат співробітникам. Буцімто, добувні підприємства "Львіввугілля" і "Волиньвугілля" регулярно відвантажували ПАТ великі партії вугілля. ПАТ його продавало, мало в обігу гроші, але працівники отримували лише копійки.

У грудні 2016 році відомий бізнесмен Віталій Кропачев зізнався виданню "Економічна правда", що хоче купити ПАТ "Львівська вугільна компанія". (Кропачева, до речі, теж називали "смотрящим за вуглем" – від Петра Порошенка і його близького партнера Ігоря Кононенка). Він навіть озвучив суму, яку пропонує власникам, – 2 мільйона доларів. А власниками тоді ЗМІ називали Королевську та Ісаєва, які мали разом 62% . Але угода не відбулася. Начебто депутатка хотіла значно більше…

А вже у травні-2017 з’явилася інформація, що Королевська нібито сама виставила ПАТ на продаж. І цього разу прізвище Ісаєва вже не фігурувало – подейкують, що він продав свою частку партнерці. На ПАТ претендували все той же Кропачев, а також "ДТЕК" Ріната Ахметова. Та знову сторони не домовилися…

Зараз, за даними сервісу Youcontrol, ПАТ "Львівська вугільна компанія" поділена на дві частини: власне ПАТ "Львівська вугільна компанія", яка знаходиться у процесі санації (порушено справу про банкрутство), і ТОВ "Торгівельне об'єднання "Львівська вугільна компанія", яке продовжує працювати і за документами займається… "оптовою та роздрібною торгівлею, ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів".

Такий поділ підприємства часто роблять для того, аби борги списати під банкрутство, а активи залишити власникам. Чомусь здається, що така проста і принизлива комбінація – зовсім не масштаб одного з провідних топ-менеджерів російського бізнеса Олександра Ісаєва.

Замість висновку

Як бізнесмен Ісаєв був дуже чіпкий і досить гнучкий. Успішний, – резюмує експерт Сергій Кузяра. – До Ісаєва можна відноситися по-різному… Але треба відзначити, що він у жорсткому конкурентному ринку Росії зміг себе знайти і займається там серйозними і великими компаніями. Тобто, Ісаєв не випадкова людина в бізнесі. Його можна назвати талановитим бізнесменом…

Сайт 24 каналу слідкуватиме за справами Олександра Ісаєва в Росії і розповідатиме про всі найважливіші перипетії.