Що не так з програмою уряду та звідки взяти +35% податкових надходжень до бюджету? Про це пише Вадим Денисенко.
Ми на порозі великої кризи
Почну з того, що мене найбільше здивувало: до кінця року податкові надходження виростуть на 15%, а наступного ще на 20%.
На тлі ударів по виробництвах і логістиці, згортання металургії, катастрофічної ситуації з експортом через блокаду Чорного моря, наростання кризи неплатежів в ритейлі, збільшити надходження можливо тільки завдяки інфляції та витисканню останнього з бізнесу.
Взагалі, програма уряду і діяльність уряду – це перш за все політична рамка. І тут ми маємо колосальний дисонанс між реальністю і деклараціями.
Ми входимо в, можливо, найсерйознішу економічну кризу з початку 1990 років на фоні дуже суттєвої деградації економічних можливостей субʼєктів цієї самої економіки (від людських ресурсів до технологій). Уряд мав можливість піти дуже складним шляхом діалогу з суспільством, але вирішив продовжити традицію мінімізації діалогу.
Як можна збільшити податкові надходження?
Тепер щодо податків. Я тут можу тільки повторити: є два підходи – або збільшити тиск і отримати податки зараз, або дати можливість бізнесу вижити зараз, заплющивши очі на певні проблеми.
Взагалі, як на мене, фундаментальною помилкою є теза про те, що бізнес завжди хоче заробити якомога більше. Бізнес завжди хоче протриматися якомога довше. Заробіток, звичайно, суперважливий, але він вторинний у порівнянні з виживaнням.
Якщо ситуація не зміниться (а вона навряд чи має багато шансів змінитися найближчим часом), вже на початку наступного року ми можемо пережити доволі вагомий сплеск закриттів цілого ряду бізнесів.
Аграрний сектор та переробка харчових продуктів на тлі кризи неплатежів та закриття експорту просто не матимуть обігових коштів. Це, в свою чергу, ставить під загрозу посівну 2027 року. Про металургію і проблему цілих регіонів я взагалі мовчу. У цих умовах посилення тиску на ФОПи робить ситуацію просто ідеальним економічним штормом.
Я неодноразово говорив: тут немає і не може бути лінійних рішень. І на відміну від 2022 року, ми маємо мінімальні шанси на опцію "рішення прийде з-за кордону". Можливо, я ідеаліст, але переконаний, що будь-яке рішення починається з діалогу і довіри до цього самого діалогу. Діалогу влада – бізнес, влада – народ і бізнес – народ.