Багато експертів після анонсування кримськими татарами цієї акції говорили про те, чи є ці дії політично доречними, та чи приведуть вони до бажаних наслідків. Проте самі активісти не дуже зважали на такі коментарі і 20 вересня таки перекрили шлях на півострів.
На це відреагували як українські ЗМІ, займаючи іноді геть протилежні точки зору, так і світові видання.
Так, видання Deutsche Welle повідомляє про початок продовольчої блокади півострова та зазначає, що заяви самопроголошеної кримської влади стосовно відсутності проблем з цього приводу є сумнівними.
Місцева влада заявляє, що півострів "переживе" продовольчу блокаду, проте жодних об’єктивних підстав для таких заяв поки що немає,
— наголошує видання.
Також видання повідомляє, що орієнтовно через два тижні, при умові продовження блокади, у Криму закінчаться запаси українських продуктів.
Журналісти The Telegraf, у свою чергу, поки не дають оцінок цій акції, проте зауважують, що поки не до кінця зрозумілі цілі та власне стратегія цієї блокади. Тому, зауважують кореспонденти, не треба робити передчасних висновків.
Не зрозуміло, як довго активісти мають намір зберігати блокаду. Хоча вже зараз здається, що підготувалися вони ґрунтовно – принесли намети та інше туристичне спорядження. Але й досі незрозуміло, яким чином ця блокада допоможе їм досягнути головної мети – повернення анексованого півострова,
— пишуть у виданні.
Кореспондент Radio Free Europe вважає, що логіка цих дій є незрозумілою. Більше того, він вважає, що це не принесе ніякого результату для здобуття незалежності кримсько-татарським народом, про яку від початку йшла мова.
Ця блокада є не тільки незаконною, а ще й неефективною. Це не викличе якихось серйозних економічних збитків економіці Криму. Також варто розуміти, що Київ не має послідовної стратегії повернення Криму в склад України. Тому я переконаний — у кінцевому рахунку, блокада приречена на провал,
— вважає журналіст.
Таким чином можна зробити висновок, що світ не сприймає "нецивілізованого" способу боротьби України і окремих її громадян за власні території. І можна сміливо заявляти, що така реакція світових ЗМІ є попередженням для українських активістів про те, що підтримка буде надана тільки за умови дій в межах міжнародного правового поля.
Ми не можемо робити висновків про те, чи добре це, чи погано, але маємо розуміти, що тільки від нас залежить, який шлях ми оберемо – чи то радикальні дії, але наодинці, чи то довший, але цивілізованіший метод за підтримки світу.
Читайте також: Блокада Криму: чи допоможе це повернути півострів Україні?