Боротьба демобілізованих військових поза війною

Цієї весни обіцяють демобілізувати близько 50 тисяч військових. Керівництво держави розуміє, що через помилки командування, недоліки забезпечення армії та неналежне ставлення до демобілізованих, зі Збройних Сил люди можуть піти. А недопущення зниження обороноздатності — це головне завдання військового керівництва під час демобілізації.

Найболючішими питаннями для демобілізованих, як кажуть самі бійці, є отримання статусу учасника АТО, бюрократія, оформлення пільг, отримання земельної ділянки та моральна підтримка.

[Не] учасники бойових дій

Найперше і найнеобхідніше, що повинні мати військові, аби бодай якась допомога для них була здійснена — це посвідчення учасника бойових дій. Цей документ надає право на отримання пільг, які стосуються транспорту, комунальних послуг, лікування. Окрім того, це право на одноразові допомоги та певний вид пенсії. Якщо особа загинула під час АТО, то великий пакет соціальних послуг повинні отримати члени її сім’ї. Так само, це пільги, які стосуються роботи, якою займався учасник АТО.

У комісаріатах розповідають про легку процедуру подання документів на отримання статусу учасника бойових дій:

Якщо підрозділ виконує завдання в зоні бойових дій, то через місяць після звершення цього завдання, командир підрозділу збирає документи своїх підлеглих і подає у відомчу комісію Міністерства оборони України. МО перевіряє, чи справді всі бійці перебували в зоні АТО і подає ці документи на міжвідомчу комісію. Там, знову ж таки, відбуваються певні перевірки, після чого бійцям присвоюється статус учасника бойових дій. Якщо з якихось причин командир підрозділу таких документів не зібрав і не подав, військові мають право звертатися самостійно. З цією процедурою жодних проблем немає”, - говорять у комісаріатах.

Але демобілізовані бійці розповідають дещо іншу інформацію:

У наказі Генерального штабу є список документів, які повинні видати військовим при демобілізації. Довідка не входить до цього списку. Військові самостійно повинні подавати документи на її отримання і самостійно піклуватися про те, щоб вона у них була,
– розповідає демобілізований Дмитро.

“Саме довідку учасника бойових дій я отримав у своїй частині, а от з отриманням посвідчення учасника бойових дій є проблеми. Подавши документи півтора місяці назад, по сьогоднішній день – тиша. У військкоматі розводять руками. Не зрозуміло, чому одні солдати отримують це свідоцтво за кілька днів, а більшість досі не отримала”, – скаржиться Максим Супрун, демобілізований учасник бойових дій.

Я пробыл с мая по август в зоне АТО, участвовал непосредственно в боях. Сейчас подаю документы на получение удостоверения участника боевых действий. Но у меня есть некоторые ошибки в документах – разные даты, разные номера приказов. Неизвестно что решат в Министерстве – выдавать удостоверение или нет,
– розповідає Сергій Онищенко.

Якщо у демобілізованих виникають проблеми з отриманням цього необхідного документу, юристи, які консультують військових, стверджують, що у такому разі потрібно вимагати витяги з наказів про відрядження у зону АТО. Такі накази мають командири військових частин. У тому ж наказі повинно бути вказане місце — куди відряджають солдата. На підставі цього наказу бійці повинні отримати довідку із зазначеним місцем у зоні АТО, де відбуваються військові дії.

Саме статус учасника бойових дій надає військовим змогу добиватися отримання інших пільг, передбачених законом.

Обіцяні пільги

Окрім самого звільнення держава обіцяє пільги, реабілітацію та земельні ділянки для учасників АТО. Власне, земельну ділянку можна вважати найбільшою пільгою для бійців.

“Отримати пільги та претендувати на земельну ділянку можна тільки за наявності посвідчення про участь в бойових діях, тобто учасника АТО. Левова частина мобілізованих свого посвідчення ще не отримали, тому що повернулись в частини, за якими були приписані, тільки в день демобілізації. Щодо земельних ділянок, важко щось сказати. З цілої бригади тільки декілька чоловік встигли подати документи на отримання землі. Поки що нікому толком нічого не відповіли”, — ділиться інформацією Дмитро.

На сьогодні лише на Київщині більш-менш задовольняють попит. А в решті областей прохання про надання землі військовим виконано лише частково.

“Звичайно, коли людина хоче отримати землю у Львові чи в Києві — це проблематично, а за межами таких великих міст проблем з виділенням і отриманням землі не виникає”, – стверджують у комісаріаті Львова.

“Я знаю, що декілька людей отримали земельні ділянки під Житомиром. У цьому їм допомогла житомирська адміністрація, яка виділила землю і допомогла оформити документи. Але, от мені, наприклад, в Києві не дуже потрібна земля за кілька десятків кілометрів. Та всі, з ким я спілкуюся, не отримали жодних пільг”, – розповідає Максим.

Бюрократичні перепони, відсутність інформації іноді просто унеможливлюють отримання цієї пільги учасникам бойових дій. Наразі ніхто з військових не наважився відсуджувати своє право на землю, але й отримати її мають змогу далеко не всі.

Крім отримання землі, демобілізованим обіцяють пільги по сплаті комунальних послух і квартплати. Але коли я пішов в ЖЕК, мені сказали: "Коли буде копія посвідчення, тоді і будемо вирішувати",
– розповів Максим.

Про таку саму ситуацію розповідає і Сергій. Посвідчення, яке є єдиним доказом того, що солдат перебував у зоні АТО, стає каменем спотикання і в отриманні інших обіцяних пільг. Навіть довідка, яку за запитом отримує 95% військових, не допомагає вирішити питання з покращення комунальних послуг або допомогти при влаштуванні дитини до дитячого садка.

“Мои ребята из Днепропетровска смогли решить проблему с получением удостоверения. Некоторые уже даже занимаются оформлением документов на землю. А когда я пошел в тот же ЖЕК, мне сказали, что смогут сделать только перерасчет за тот период, что я был в АТО. Я же из квартиры не выписан, и коммуналка на меня насчитывалась”, – говорить Сергій.

Психологічна реабілітація

І так загострене відчуття несправедливості підсилюється фінансовими негараздами, бюрократією на подекуди суспільним непорозумінням. Демобілізованим військовим доводиться будувати містки між воєнними буднями і цивільним життям. Саме у цьому повинні допомагати психологи, та психотерапевти. І якщо мобілізовані бійці проходять психологічну підготовку, то на демобілізованих примусовість цього питання не розповсюджується.

“Опыт войны оставляет неизгладимый след в личной истории военнослужащего. Некоторые воевавшие смогут легко адаптироваться к мирной жизни, у других появятся признаки посттравматического стрессового расстройства: проблемы со сном и питанием, повышенная агрессивность, ощущение одиночества, желание избегать разговоров о боевых действиях, навязчивые мысли, флешбеки, чувства вины и стыда, резкие реакции на определенные звуки, проблемы с алкоголем или наркотиками. Важно, чтобы демобилизованный и его семья не оставались один на один со своими проблемами, а обращались за помощью к специалистам-психологам”, – стверджує психотерапевт Тетяна Назаренко.

Практика роботи спеціалістів із демобілізованими солдатами відбувається, так би мовити, "за бажанням".

Психологи працюють тільки з тими, хто в шпиталі, якщо здоровий і на своїх двох повернувся в частину, то їх навіть не бачиш. Замість бесіди з психологом відбувалося щось схоже на співбесіду з офіцером по виховній роботі. Він в кількох словах розпитав чи все добре, заповнив аркуш бесіди і на цьому все. Це було за день до демобілізації, тому зазвичай у всіх все було добре,
– ділиться демобілізований Дмитро.

“Багато хто з наших хлопців навіть не знають, куди звертатися до психологів. Така інформація не розповсюджується. А до них ніхто не звертається зі спеціалістів”, – стверджує Максим.

Медогляди не є обов’язковими відповідно до законодавства України. Але більшість психологів наполягають на своїх послугах.

“Те, для кого нынешняя война не первая, понимают необходимость психологического обследования. Демобилизованным в первый раз иногда сложно обратиться за помощью из-за ложного чувства стыда – мол, какой же я герой, если не могу справиться со своими чувствами? Важно понимать, что обращение к психологу – не признак слабости. Это забота о психическом состоянии как собственном, так и близких. Если вам нужна помощь, можете обращаться к специалистам Психологической кризисной службы, отделения которой есть практически во всех областных центрах Украины. Если в вашем городе нет таких специалистов, то возможно консультирование по скайпу или телефону. Контакты специалистов можно найти на сайте службы psyservice.org”, – радить Тетяна Назаренко.

Хочеться сподіватися, що ці троє військових отримають свої посвідчення та зможуть без перешкод отримати і пільги, передбачені законом. Але, на жаль, це не єдині демобілізовані військовослужбовці, кому доводиться “вибивати” заслужені знижки і переваги.