Два вирішальні фактори в бою за Вугледар

Росіяни "двічі" захоплювали село під Вугледаром

На початку листопада 2022 року росіяни, зібравши більш-менш укомплектовані 5 батальйонних тактичних груп, висунулися на штурм Вугледара, який вони поспішили назвати якоюсь "епічною битвою".

Цікаво Травмована нога і 128 пройдених кілометрів: третій день марафону чеха на Донбас

Але епічна битва для підрозділів 40-ї бригади, 155-ї бригади тихоокеанського флоту, бойовиків угруповання "Каскад" та іншого лушпиння обмежилася селом Павлівка.

Відправивши в м'ясорубку ледве зібрані 5 БТГр і зрізавши їхню боєздатність удвічі й навіть більше, окупанти змогли вийти на околиці Павлівки. При цьому 11 листопада, а потім 20 листопада вони гучно оголосили про те, що село повністю під їхнім контролем. Двічі. Але там де двічі, там і тричі?

І ось, з 2 на 3 грудня артилерія окупантів почала обстрілювати Павлівку. Дивно, навіщо обстрілювати село, яке під твоїм контролем? Причому двічі.

Це був невеликий екскурс у недалеке минуле, для того, щоб зрозуміти, що зараз відбувається під Вугледаром.

Чому Вугледар так потрібен ворогу

Російським військам знадобилося майже 2 місяці, щоб відновити втрати підрозділів все тих же 40-ї бригади, 155-ї бригади, "Каскаду" та іншого лушпиння. Отож вони знову кинули ці свіжі сили на Вугледар, який їм критично потрібен для реалізації матеріально-технічного забезпечення зі сходу на південь.

Читайте також Обрання директора НАБУ як міна сповільненої дії

Ось тільки цього разу окупанти намагаються обходити ще й із західного напрямку, й загалом вони відрізняються від попередніх. Згідно з нормативами, штатна комплектація підрозділів технікою відсутня. Але, є артилерія.

Схоже, 40-ва і 155-та використовуються командуванням окупантів у форматі "чмоні". Тому саме так вони й намагатимуться захопити Вугледар.

Місто ворогу не по зубах

У цьому контексті вирішальним фактором може стати: по-перше, наявність в окупантів достатнього БК до артилерії для підтримки штурмових дій.

Але тут постає питання – а чи змогли вони з достатньо близьким плечем підвезення накопичити цей БК та забезпечити процес його довготривалого та своєчасного, а також пропорційного підвезення? З урахуванням загальної ситуації в окупантів з артилерією та боєкомплектом є сумніви.

По-друге, наявність достатньої кількості артилерії та БК у ЗСУ. Оскільки у Вугледарі цей фактор вирішує не просто багато, а – все. Особливо з урахуванням багатьох височин та тієї обставини, що вони під контролем саме української артилерії.

Буде непросто, але Вугледар знову "перемеле" морячків. Вірте у ЗСУ!