Справа Мартиненка
Справа Мартиненка у Швейцарії стосується відмивання 2,8 мільйона євро – це так звані відкати за контрактами "Енергоатому" з чеським виробником обладнання для атомних електростанцій Skoda.
Читайте також: Луценко включився у сценарій Кремля в Україні – що задумав ексгенпрокурор
Як повідомила прокуратура Швейцарії, Мартиненко "проінструктував свого спільника в тому, щоб той відкрив компанію в Панамі". Другим підозрюваним у справі стала права рука Мартиненка Павло Скаленко.
Микола Мартиненко
Після інструктажу кілька громадян Панами стали директорами компанії "Брадкрест". Однак вони майже миттєво призначили спільника Мартиненка офіційним представником компанії.
Коли спільник Мартиненка відкривав рахунки у Швейцарії, то при заповненні банківського формуляра, так званої форми "А", вказав кінцевим бенефіціаром панамської компанії саме Мартиненка.
Що відомо про Миколу Мартиненка?20 квітня детективи НАБУ затримали колишнього нардепа від "Народного фронту" Миколу Мартиненка. Його звинувачують у розтраті коштів державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Це завдало збитків державі на понад 17 мільйонів доларів. 22 квітня суд відпустив Мартиненка на поруки.
Згодом йому повідомили про підозру в заволодінні майном держпідприємства "НАЕК" Енергоатом".
Тепер, коли Швейцарія офіційно звинуватила Мартиненка, руйнується багаторічна брехня у виконанні цього соратника Яценюка і Порошенка, який розповів, що жодних справ проти нього у Швейцарії немає.
Лише нагадаю, що вперше про швейцарську справу Мартиненка стало відомо наприкінці 2014 року. Про це тоді написало чеське видання Novinky.cz та виклало всю фабулу справи, за якою Мартиненку висунули підозру.
Зверніть увагу! Раніше Шевченківський районний суд Києва передав справу екснардепа Миколи Мартиненка до Вищого антикорупційного суду. Його звинувачують у розкраданні майже 700 мільйонів гривень українських держпідприємств.
Сам ексдепутат немов з ланцюга зірвався та звинуватив мене та інших викривачів корупції в роботі на Росію та учасниками "інформаційної війни". Пригадаємо лише ці гучні заголовки: "Народний фронт" заявив, що Мартиненко став "жертвою російської провокації".
Не випадково, що ця інформація з'явилася у чеському виданні, яке займає виразну проросійську позицію,
– вигадував на ходу аргументи для самозахисту Мартиненко.
Так сталося, що я першим написав про цю справу, отримавши інформацію про неї з-за кордону. Тому більшість бруду у відповідь Мартиненко вилив на мою адресу.
Лише один приклад: "Лещенко маніпулює відповідями швейцарської прокуратури. Всі намагання Лещенка очорнити мене і "Народний Фронт" – це інформаційне кілерство. Подібні заяви – складова великої дискредитаційної кампанії проти уряду і "Народного фронту", спікерами якої є не лише цей депутат, але й деякі корумповані чиновники, яких відсторонив уряд".
Зверніть увагу! Історична перемога: як Лещенко виграв суд проти Авакова
Зараз швейцарська прокуратура все поставила на свої місце, висунувши підозру Мартиненку. Справа в Україні за аналогічними звинуваченнями вже передана до Вищого антикорупційного суду.
Справа Лазаренка
Це вже не перший випадок, коли Швейцарія готується судити українського високопосадовця.
Понад 20 років тому, в грудні далекого 1998-го, на кордоні Швейцарії та Франції затримали колишнього прем'єр-міністра України, а на той момент лідера опозиційної фракції "Громада" Павла Лазаренка.
Павло Лазаренко
Тоді Лазаренко прибув до Швейцарії у справах своїх секретних рахунків, відкритих у цій державі. Лазаренко на кордоні пред'явив свій панамський паспорт, оскільки в українському він не мав швейцарської візи. Як пізніше встановили слідчі, Лазаренко купив у Панамі посвідчення особи.
Цікаво! Новий заробіток Медведчука: як кум Путіна заробляє на транзиті вугілля в Європу
Спочатку Лазаренка затримали через порушення візового режиму, але замість "висилки" зі Швейцарії український політик був доправлений до Женеви, де уже розслідувалася кримінальна справа про відмивання коштів.
Згодом стало відомо, що через Швейцарію він перевів понад 200 мільйонів доларів. У розпал своєї кар'єри прем'єр-міністра він мав два кодованих рахунки у Швейцарії, які були перевалочною базою для цих грошей.
До речі, у ході першого ж швейцарського допиту Лазаренка в грудні 1998 року до нього пролунало запитання щодо кіпрської компанії Somolli Enterprises, створеної Юлією Тимошенко. Слідчий суддя запитав Лазаренко про природу 14 мільйонів доларів, які надійшли від Тимошенко на швейцарський рахунок Лазаренка.
Лазаренко, Тимошенко та Турчинов у парламенті
"Думаю, ця сума передбачалася для партії "Громада", – відповів тоді Лазаренко. В ході першого допиту Лазаренко пішов, як кажуть на жаргоні, "в отказ". Пам'ять повернулася до Лазаренка після двох тижнів арешту у Швейцарії.
Він вигадав версію, яка була оригінальнішою, ніж байки Мартиненка про "замовну справу". Визнав, що виводив гроші за кордон, спочатку до Швейцарії, потім – на екзотичні острови Багами та Антигуа. Та не з метою власного збагачення, а щоб таємно фінансувати свої політичні проєкти.
Звичайно, в ці побрехеньки Лазаренка, як і в казки Мартиненка, не повірили швейцарські прокурори. І в 2000 році Лазаренка було офіційно звинувачено за тією ж статтею Кримінального кодексу Швейцарії, що і зараз Мартиненка – "відмивання коштів".
Аби йому дали спокій, в той же день у травні 2000 року Лазаренко визнав свою провину за двома випадками відмивання коштів у Швейцарії – пов'язаного з придбанням урядом України за завищеною збірних будинків, а також з продажем металопродукції через Somolli Enterprises.
Що вирішив суд? Лазаренка засудили до півтора року ув'язнення – в цей термін було зараховано його арешт в США. Крім того, він мав заплатити компенсацію кантону Женева в сумі майже 11 мільйонів тисяч франків. Окремим рішенням було вирішено знищити його панамський паспорт, з яким він перетнув кордон.
У рішенні суду сказано, що Лазаренко визнав, що "він зловживав своєю політичною посадою, щоб отримувати суттєві "комісійні", завдаючи шкоди державі, інтереси якої він мав обов'язок захищати, та всупереч своїм обов'язкам державної служби, укладаючи угоди з бізнесменами, які платили йому частку своїх доходів".
Читайте також: Коломойський без "таємної зброї" в ГПУ – що криється за звільненням Кулика
Фактично, це саме закидають і Мартиненку. Швейцарська сага Лазаренка завершилася тюремним вироком. Чим завершиться швейцарська сага Мартиненка, стане відомо також дуже скоро.
Але історія з переслідуванням українських корупціонерів у Швейцарії вкотре доводить – є країни, де не мають значення ні багатство підозрюваних, ні їхній статус. Їх розслідують та саджають до тюрми. І Україна має наслідувати цей приклад Швейцарії.