Археологічні знахідки, які спростували цю теорію, вивчила група фахівців під керівництвом Брайана Коннелла з Музею Лондона.
Археологи вивчили кісткові останки, які виявили на місці стародавніх поховань в центральній частині Лондона. Сім досліджених скелетів мали ознаки сифілітичного ураження. Зокрема, аналіз знайденого дитячого скелета показав, що дитина була сліпою і лисою, а його зуби росли під кутом у 45 градусів до щелепи.
Виявлені в похованнях монети та інші предмети дозволили археологам провести радіовуглецеве датування знахідок. Група Коннелла з’ясувала, що два скелети належать людям, які жили в 1200—1250 роках нашої ери. Інші п’ять скелетів були датовані 1250—1400 роками.
Раніше вважалося, що перші випадки сифілісу в Європі були зафіксовані в 1495 році — через два роки після повернення Колуба у Європу. У 2008 році вчені з США провели генетичний аналіз збудників сифілісу, зібраних в різних країнах. За даними цього дослідження, найбільш давніми є штами збудника з Північної Америки.