Завдяки блакитному та чорному золоту, у якому купається ця азійська країна, 400 тисяч її мешканців і близько не знають, що таке податки чи старенька машина.

Адже брунейці народжуються з рахунком у банку, на який султан країни відразу ж перераховує понад 20 тисяч доларів.

Туристичні об’єкти:
Палац султана
Мечеть Омара Алі Сайфуддіна
Готель Empire

Крім того, у Брунеї безкоштовна медицина та освіта. А тим, хто хоче навчатися в “Оксфорді” чи “Гарварді”, держава оплачує усі витрати.

За таку щедрість правитель Брунею користується абсолютною владою. Хассанал Болкіах - і султан країни, і прем'єр-міністр, міністр оборони, і міністр фінансів.

Мешкає султан в палаці Істана-Нурул-Іман, що у столиці країни Бандар-Сері-Бегавані. Палац вважають найбільшим у світі - в ньому майже 2 тисячі кімнат, 300 ванних кімнат та гарем. І все тут прикрашено золотом та дорогоцінним камінням. Відповідно до традицій, палац відкритий для відвідувачів наприкінці Рамадану.

Розваги у Брунеї:
Дайвінг - $35
Мандрівка у "Брунейську Венецію" - $25
Мандрівка на човні - $20

Якщо стати султаном Вам не судилося, то можете принаймні себе ним відчути. Для цього радимо зупинитися у найдорожчому готелі світу – “Empire”. На його будівництво потратили близько 3 мільярдів доларів.

“Empire”, швидше, схожий на королівську резиденцію, аніж на готель. Будували цю диво-споруду ледь не всім світом. Мармур везли з Італії, граніт з Шанхаю, люстри з Англії. Попри таку помпезність та розкіш, ціни у готелі доволі демократичні. Вартість двомісного номеру - від 200 доларів.

Вартість проживання:
Три зірки - $70-100
Чотири зірки - $100-200
П’ять зірок - $200-500

Найважливіша сакральна споруда брунейської столиці - мечеть султана Омара-Алі-Сайфуддіна. Її вважають однією з найвизначніших та найкрасивіших сучасних мечетей Сходу. Храм збудували у 50-х роках минулого століття і з того часу він є символом ісламу в Брунеї.

Радимо також відвідати район Кампунг-Айєр - так звану брунейську Венецію. Тут старенькі будиночки розташовані прямо над водою.

Попри намагання влади переселити мешканців на суходіл, близько 30 тисяч людей ніяк не хочуть відмовлятися від свої помешкань у районі, який має власні клініки, мечеті, школи, водопровід і навіть відділення поліції і пожежної охорони.