Бюджет великих надій: чого очікувати від головного фінансового документа держави

Оборона, освіта і медицина

Надання кредитного траншу МВФ у розмірі мільярда доларів не випадково співпав з презентацією проекту Держбюджету. Як зазначила в коментарі сайту "24" експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі, експерти Фонду, швидше за все, брали участь у розробці документу. Якби проект не влаштовував Фонд, навряд би ми отримали кредит. Безпосередньо кредит не має відношення до бюджету. Він піде на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку. Але це відкриває шлях для інших фінансових надходжень: інвестицій, кредитів від інших організацій тощо. Іншими словами, це стимулюватиме розвиток української економіки, а, відтак, і її стабілізацію.

За словами економічного експерта Андрія Новака, уряд при формуванні бюджету виконав одну з головних вимог МВФ – зробив документ більш збалансованим, зменшивши його дефіцит з 84 мільярдів гривень, що були в 2016 році, до 77,5 мільярда на 2017 рік. Дохід при цьому складатиме 706,5 мільярда, а видатки – 775 мільярдів.

Мінімальна заробітна плата з 1600 гривень збільшиться до 1762 гривень на 1 грудня 2017 року. Тобто всього на 162 гривні, що при нинішніх цінах на товари першої необхідності не дуже допоможе українцям, які живуть на межі бідності. До того ж, за рік ціни зростуть.

Головні акценти бюджету-2017 – оборона, освіта і медицина. Одне з анонсованих прем’єром Володимиром Гройсманом відмінностей нинішнього бюджету – зростання зарплати для медиків і вчителів на 20-30%. Так, фінансування освіти збільшать на 21,1 мільярда гривень, тобто на 33,5%. За словами Гройсмана, середня зарплата вчителя першої категорії до кінця 2017 року зросте до 6 тисяч гривень. Наразі зарплата таких вчителів становить 4100 гривень. Загалом зростання зарплат вчителів становитиме приблизно 1000 гривень.

Лікарям зарплати піднімуть на 20%. Лікар-терапевт, який зараз отримує 6 275 тисяч гривень, матиме 7 тисяч.

Терапевт отримуватиме 7 тисяч гривень, обіцяє Гройсман

На перший погляд, це радісна звісток для працівників освіти і медиків, у яких досить невеликі зарплати, але, зауважує Ангела Бочі, виникає питання: з яких надходжень уряд збирається це робити?

Збільшуються і витрати на оборону, що цілком логічно. Військова агресія Росії проти України не вщухає, існує постійна загроза ескалації конфлікту на сході або навіть повномасштабної війни. Фінансування армії збільшили майже на 15 мільярдів гривень – до 129 мільярдів. Хоча, за словами політичного експерта Олександра Палія, це трішки більше, ніж те, скільки від попередньої суми "відкусить" інфляція. Ніякого прориву, вважає він, немає. Зростання є, але невелике.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у 2017 році всім співробітникам прокуратури підвищать заробітну плату на 70%. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Ради національної безпеки 13 вересня. За його словами, місцевий прокурор незабаром буде отримувати як мінімум 14 000 гривень.

Не зрозуміло, яким чином держава зможе забезпечити таке високе підвищення зарплат працівникам прокуратури. Держбюджет на 2017 рік, хоча і більш збалансований, ніж в 2016-му, але тотальне збільшення всім і вся при умові економічної кризи, яка продовжується, бюджет може не витримати.

Реальні показники чи інфляція

Як завважив правозахисник Володимир Чемерис, навряд чи можна очікувати щось позитивне від бюджету. Підвищення мінімальної зарплати на 162 гривні з’їсть інфляція. Щоб наповнювати бюджет, необхідно, аби працювали підприємства. На його погляд, реформи нинішньої влади призводять до великої деіндустріалізації. Відповідно, виробництво зникає, і це можна побачити по падінню ВВП.

На думку Андрія Новака, є кілька небезпек при виконанні бюджету.

Найбільша небезпека: чи відбудеться прогнозований ріст ВВП на 3%? Якщо цього не станеться, то знову під питанням виконання дохідної частини. Ще одна небезпека – доходи від приватизації. Чи відбудеться так звана велика приватизація до кінця цього року? Чи її перенесуть уже на 2017 рік? І чи наступного року це буде? Існує ризик дострокових парламентських виборів у 2017 році, а в період політичної активності і кризи, як правило, велику приватизацію не проводять,
– зазначив експерт.

З ним згодна і Ангела Бочі, яка зауважує: виконання бюджету, серед іншого, залежатиме від проведення приватизації. Її анонсують вже два роки.

Цього року було закладено 17 мільярдів гривень надходжень у Держбюджет від приватизації. Вже другий рік поспіль ця сума закладається в бюджеті. Та в 2015-му від приватизації надійшла до Держбюджету мізерну сума. В цьому – поки що біля 100 мільйонів гривень,
– говорить Бочі.

Водночас Новак вважає, що підвищення зарплат освітянам і лікарям можливе через великий інфляційний ефект. Власне, завдяки інфляції, яка за два роки склала майже 100%, вдалося збільшити показники бюджету на 2017 рік. Це говорить про те, що таке збільшення не відіб’ється на добробуті українців – фактично їх рівень життя залишиться тим самим.

Крім того, є ще одна небезпека – падіння курсу гривні щодо долара. В кінці літа гривня почала різко падати. Після рішення про надання Україні кредиту МВФ курс дещо стабілізувався. Але, нагадує Новак, уряд у бюджетній резолюції заклав девальвацію гривні до 27,2 гривні/долар на 2017 рік. Експерт вважає таку девальвацію штучною, щоб можна було наповнити державний і місцевий бюджети. Та це призведе до зростання ціна на товари і послуги.

Те, що уряд або не виконає бюджет, або зробить це за рахунок девальвації гривні, свідчить також, що одним із джерелом є кошти, отримані від спецконфіскації. За словами Володимира Гройсмана, уряд планує отримати 5 мільярдів гривень із спецконфіскації активів колишніх високопоставлених чиновників. Але закон про спецконфіскацію досі не ухвалений, і є великі сумніви, що народні депутати за нього проголосують. Крім того, цей закон не дуже-то й схвалюють в європейських структурах.

Читайте також: Як транш МВФ вплине на українців: коротко про важливе

Ще один момент – за словами лідера фракції БПП Ігоря Гриніва, Пенсійний фонд постійно отримує дотації з Держбюджету. Тому важливо, чи будуть прийняті зміни в пенсійному забезпеченні. Тобто на Держбюджет звалюється ще одна видаткова стаття по забезпеченню пенсіонерів.

Якщо гривня падатиме, то інфляція з’їсть підвищення зарплат

Додайте сюди ще збільшення в два рази видатків на субсидії. Як заявив Володимир Гройсман, кількість українців, які звернуться за субсидіями до кінця цього року, збільшиться з п'яти мільйонів до дев'яти. Тобто сума, закладена в бюджет на 2016 рік на субсидії (40 мільйонів гривень), зросте, мінімум, в півтора рази. І це також буде одним з викликів на наступний рік.

Тому загалом бюджет на 2017 рік виглядає дуже соціальним: великій кількості категорій уряд планує підвищити суттєво зарплати, також збільшаться і соціальні виплати. Такі бюджети можуть собі дозволити країни із стабільною, постійно зростаючою економікою. Ті, де працюють підприємства, зарплати всі "білі", а корупція зведена до мінімуму. Натомість проект бюджету виглядає занадто популістським, що зрозуміло – прем’єр Володимир Гройсман таким чином хоче збільшити довіру до влади з боку населення. Тим більше, що є певні передумови для дострокових парламентських виборів.

Інша справа, що народні депутати, вочевидь, не зголосяться підтримати такий популістський бюджет. Це означає, що Держбюджет можуть не ухвалити вчасно. Отже, українці можуть почати наступний рік за старим бюджетом. Тобто без зростання зарплат, але з високими цінами.

Яким буде бюджет-2017? Оцінки експертів

Андрій Новак, економічний експерт

Уряд при підготовці проекту бюджету на 2017 рік виконав одну з головних вимог МВФ – зменшив дефіцит з 84 мільярдів гривень у 2016 році до 77 мільярдів на 2017 рік. Крім цього, зросте дохідна частина бюджету, щоправда через інфляційний ефект. Збільшено і дохідну частину, як державного, так і місцевих бюджетів на 2017 рік у порівнянні з 2016-м майже на 17%. Але це збільшення відбулося не через те, що уряд чи Нацбанк щось зробили для цього. Працює інфляційний ефект.

Логічним є збільшення витрат на оборону майже на 15 мільярдів гривень – до 129 мільярдів. Адже агресія Росії проти України триває, і небезпека ескалації конфлікту чи повномасштабної війни залишається, тож Україна вимушена захищатися.

Водночас при виконанні бюджету на 2017 рік є низка небезпек. Найбільша небезпека – чи відбудеться прогнозований ріст ВВП на 3%. Якщо цього не станеться, то знову під питанням виконання дохідної частини. Ще одна небезпека – доходи від приватизації. Чи відбудеться так звана велика приватизація до кінця цього року? Чи її перенесуть уже на 2017 рік. І чи наступного року це буде? Існує ризик дострокових парламентських виборів у 2017 році, а в період політичної активності і кризи, як правило, велику приватизацію не проводять.

Збільшити окремим категоріям працівників бюджетної сфери зарплату на 20-30%, як пообіцяв прем’єр Володимир Гройсман, цілком реально. Це спокійно можна зробити через інфляційний ефект, який дозволив збільшити дохідну частину бюджету. Попередній уряд Арсена Яценюка два роки проводив політику "затягування соціальних поясів", що означало заморожування соціальних платежів. Але в цей час темпи інфляції були дуже великі – за останні два роки сумарно склали майже 100%. Звичайно, це дає можливість підняти зарплати. Відновлення співпраці з МВФ спричинило надходження коштів і від інших джерел. Таким чином, уряд має своєрідний запас фінансової міцності, резерву.

Уряд заклав девальвацію гривні на наступний рік до позначки 27,2 гривні за 1 долар, хоча немає жодних підстав для падіння гривні. Треба спостерігати тенденції до кінця року: чи дійсно буде реалізовуватися ця штучна девальвація. Можливо, стабілізація курсу буде однією з наступних вимог МВФ, щоб стабілізувати фінансову ситуацію і банківський сектор.

В цілому діючий уряд краще справляється з бюджетним процесом, ніж раніше. У всякому разі – щодо термінів подачі документа в парламент. Інша справа, як довго народні депутати розглядатимуть основний фінансовий документ і будуть його затверджувати. Втім, говорити про вихід з економічної кризи ще рано. Це відбуватиметься тоді, коли буде ріст у більшості секторів економіки. Поки що цього немає.

Але є позитивний факт у відновленні співпраці з МВФ, і Україна отримала черговий транш. Є всі шанси до кінця року отримати другий. Головне – за продовженням співпраці з МВФ іде продовження співпраці з іншими кредиторами, інвесторами і партнерами.

Ангела Бочі, Міжнародний центр перспективних досліджень

Проект бюджету на 2017 рік, який уряд презентував 15 вересня, швидше за все, готувався спільно з експертами МВФ. Якби бюджет не відповідав би вимогам МВФ, кредитний транш, який напередодні схвалив Фонд, Україна б не отримала.

Одна з вимог МВФ при наданні траншу – збалансований бюджет. Але цей транш і так є авансом для України, оскільки ми не виконали ряд структурних маяків, які передбачалися програмою співробітництва. В червні парламент повинен був прийняти п’ять законопроектів, але народні депутати не ухвалили їх. Зокрема, мова йде про антикорупційне законодавство, фінансовий ринок, реформування фіскальної служби. Єдине зобов’язання, яке Україна виконала перед МВФ, – це реформа енергетичного ринку і по лінії НБУ – перехід до гнучкого курсоутворення, інституційні перетворення.

Підвищення зарплат освітянам і працівникам медичної сфери на 20-30% у наступному році, про що заявив прем’єр Володимир Гройсман – це питання, з яких надходжень уряд збирається це робити? Крім того, збільшення витрат на оборону, закладене в бюджеті-2017, також логічний крок. Але знову ж таки, з яких надходжень збільшать видатки на армію?

Можливо, це підвищення акцизів. Можливо, дійсно почнеться процес приватизації. Цього року було закладено 17 мільярдів гривень надходжень у Держбюджет від приватизації. Вже другий рік поспіль ця сума закладається в бюджеті. Та в 2015-му від приватизації надійшла до Держбюджету мізерну сума. В цьому поки що біля 100 мільйонів гривень.

Навряд чи уряд заради наповнення бюджету буде підвищувати комунальні тарифи. Вони й так підвищенні до пропонованого МВФ рівня.

Читайте також: Кому субсидію: як уряд допомагатиме українцям оплачувати "комуналку"