"Червона рута", День вишиванки і "Бандерштат": нові традиції незалежної України

Більшість нових традицій українців з'явилися або набули популярності в часи найважливіших моментів історії – Помаранчевої революції чи Революції Гідності.

Цікаво Багатотисячний мітинг та нестримні емоції: як українці святкували перший День Незалежності

"Слава Україні"

Сьогодні це вітання уже є звичним та традиційним для нас, однак ще у 2004 році воно не було таким популярним. Коли Віктор Ющенко на Майдані виголошував свої промови і завершував їх гаслом "Слава Україні", то майже ніхто не знав, як на нього відповісти.

Історичний екскурс

З’явилося воно як мінімум ще у ХІХ століття, про що свідчить поезія Шевченка:

От де люди наша слава,
Слава України.

Використовувати як вітання його почали ще в часи Української революції в 1917 – 1921 роках. Зокрема в Холодноярській республіці. Пізніше про це у документальному романі "Холодний Яр" написав один із тих, хто воював за республіку – Юрій Горліс-Горський.

У такій формі, в якій ми використовуємо його сьогодні, привітання з’явилося в УПА та серед ОУН(б). Саме там віталися "Слава Україні – Героям Слава". Радянська влада, звісно ж, заборонила це вітання.

У часи перебудови та проголошення незалежності зазвичай звучала тільки перша частина вітання – "Слава Україні". Однак з початком Революції Гідності українці згадали повне вітання.

Гасло в наші дні

Зараз важко знайти людину, яка б не знала нашого національного гасла. Його чує і знає кожен. Навіть наші вороги, які називають його «бандерівським заклинанням».

У 2021 році Росія вимагала заборонити використання гасла "Слава Україні" на формі української збірної з футболу, однак не вийшло. Хоча через скарги Москви довелося прибрати "Героям слава", яке було на внутрішній стороні футболки.

Також "Слава Україні – Героям слава" є офіційним вітанням у Збройних силах України. Ним замінили радянські вітання "Здоров’я бажаю".

Зараз українське національне гасло уособлює боротьбу України за свободу, яка триває не 1 рік, не 5 і не 30. Вона триває століттями.

"Слава Україні" на формі збірної України з футболу / Фото з фейсбуку Андрія Павелка

День вишиванки

Абсолютно українське свято, метою якого є збереження української самобутності та традицій.

Історія Дня вишиванки розпочалася ще у 2006 році. Тоді студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала своїм одногрупникам обрати якийсь день і прийти всім у вишиванках.

З кожним роком акція ставала все популярнішою, поки не перетворилася у міжнародне свято. Тепер щороку українці та діаспора святкують День вишиванки у третій четвер травня.

Долучитися до свята дуже і дуже просто – варто просто одягнути вишиванку й піти у ній на роботу чи на навчання.

Святкування Дня вишиванки / Фото 24 каналу

"Путін ху*ло"

Після початку російської агресії на Сході України неприязнь українців до російського президента очікувано сягнула апогею.

30 березня 2014 на трибунах під час футбольного матчу проти "Шахтаря" вболівальники "Металіста" вперше прокричали "Путін ху*ло". І ця кричалка швидко стала популярною. Навіть попри те, що вона не є новою, але колись замість Путіна футбольні фанати згадували Суркіса. Такий варіант довго не прожив, однак нова версія стала всесвітньо відомою.

Її поширювала українська діаспора закордоном, скандувала на різних подіях чи акціях. Від цієї кричалки з'явилася абревіатура ПТН ПНХ.

З використанням цього гасла записали декілька пісень. А кричалку про Путіна публічно вигукували навіть українські політики – зокрема Олег Ляшко і Андрій Дещиця.

Під час матчу Україна – Північна Македонія на Євро-2020 українські вболівальники знову виконали свою вже улюблену пісню про російського президента.

Цей момент під час гри транслювали і російські канали. Попри всі намагання коментаторів, глядачі мали змогу чітко почути, що на чемпіонаті скандують про їхнього президента.

Варте уваги Українські військові на репетиції параду заспівали "Путін ху*ло": ефектне відео

Фестиваль "Бандерштат"

За 30 років незалежності України виникло чимало фестивалів, які стали традиційними у деяких містах чи селах. Однак з-поміж усіх вирізняється фестиваль «Бандерштат», який з’явився у 2007 році.

Тоді музичне свято пройшло на честь 65-ї річниці створення УПА. Відтоді щороку 3 дні на Волині проходить "фестиваль українського духу". Так уже триває 15 років.

Це робить волинський фестиваль одним із найтриваліших щорічних музичних свят України.

Фестиваль "Бандерштад" / Фото з офіційного сайту фестивалю

"Червона рута"

Кажуть, що пісні, яку знають усі, не існує. Але не в Україні. Кожен українець від малого до старого знає як продовжити рядки "Ти признайся мені…".

Цю пісню Володимир Івасюк написав ще у 1970 році, коли Україна перебувала в складі СРСР. Від тоді й до сьогодні вона залишається ледь не найпопулярнішою піснею в історії України.

Окрім того, "Червона рута" в 2018 році стала офіційним гімном української збірної з футболу.

Популярність твору Івасюка протягом понад півстоліття не згасає, а навпаки лише зростає й продовжує єднати українців.

"Червона рута" у виконанні Зінкевича, Яремчука й Івасюка: відео

 

На Різдво – до Львова

Під час новорічних свят ми часто дивимося американські фільми про святкування Різдва на Заході, чуємо про Берлінський різдвяний ярмарок. Водночас до культурної столиці України – Львова – на зимові свята з’їжджаються туристи не лише з інших міст, а й країн.

З кожним роком святкування Різдва у Львові стає все популярнішим. Причин тому декілька.

По-перше, Львів зберігає давні звичаї й традиції. Львів’яни та гості міста мають змогу побачити традиційні західноукраїнські вертепи, послухати колядки та заспівати їх разом із іншими.

По-друге, уже впродовж декількох років у місті Лева у святковий час працюють традиційні ярмарки. Центр засніженого міста охоплюють аромати глінтвейну та гомін туристів.

Бережімо нашу незалежність

З кожним роком в Україні з’являються все нові й нові традиції. Вони гармонійно співіснують з давніми звичаями. Нові українські традиції єднають націю, яку намагаються розділити та підкорити. Але ми – українці, ми – народ з великою і довгою історією, ми – самобутня та унікальна нація.

Нашим обов’язком є збереження нашої культури та нашої незалежності.