Якщо Путін вже програв у війні, то чого він хоче?

14 травня 2023, 15:01
Читать новость на русском

Джерело:

Валерій Пекар

Чи розуміє Путін, що він програв? Безумовно. Навіть, якщо йому замилюють очі щодо якихось тактичних перемог – все одно провал зимового наступу, провал осінньо-зимової ракетної кампанії, економічні проблеми, соціальні настрої та міжнародна ситуація є очевидними.

Путін хоче, щоб переможців не було

Путін не має шансів на перемогу, бо перемога – це мир, кращий за попередній. Шматок української землі в зубах не робить мир для Росії кращим, ніж станом на січень 2022 року.

Читайте також National Geographic і Google Maps досі не зрозуміли: як компанії поширюють фейки про Україну

Суходільний коридор в Крим не вартий розгромленої кадрової армії, розтрощених державних фінансів, зруйнованої економіки та міжнародної ізоляції. А головне – втрати перспективи бути третім полюсом у триполюсному світі.

Чого тоді прагне Путін? Відповідь очевидна – він прагне української поразки.

Бувають війни, коли одна сторона здобуває перемогу, а інша – зазнає поразки. Ми звикли всі війни міряти такою міркою. Але бувають і війни, коли всі сторони зазнають поразки, а переможців нема. Згадайте Першу світову на східному театрі воєнних дій: Німецька, Австро-Угорська та Російська імперії – всі три зазнали поразки, переможців не було.

Російська поразка ще не означає української перемоги. Адже війна може завершитися нашою перемогою й російською поразкою, а може завершитися поразкою обох сторін. Для Путіна це не буде перемогою, але буде принаймні внутрішнім виправданням.

Важливо Поєднання цих двох факторів допоможе Україні жити поряд зі скаженим сусідом

Росіянам він може оголосити перемогу в будь-який момент незалежно від об'єктивних реалій, і вони (за невеликим виключенням) полегшено зітхнуть: "Все закінчилося, ми перемогли, живемо далі як без ризиків і незручностей, так і без образ і принижень, а ця "СВО" була лише епізодом, вартим забуття". Путін не має потреби зберігати обличчя.

Якою може бути перемога України

У Путіна немає жодного способу забезпечити собі перемогу. Але є принаймні чотири шляхи забезпечити українську поразку.

  • Перший шлях полягає у війні на виснаження. Він вірить, що Захід може втомитися, й українські ресурси закінчаться швидше, ніж російські.
  • Другий шлях полягає в заморожуванні конфлікту. Він вірить, що Захід та Схід разом можуть примусити Україну сісти за стіл перемовин і підписати заморожування за тим чи іншим сценарієм.
  • Третій шлях полягає в розколі українського суспільства. Він вірить, що завищені очікування призведуть до громадянського конфлікту між тими, хто за припинення війни, і тими, хто за продовження війни. Відсутність спільної візії перемоги та сильний інформаційний шум дійсно є ризикованими для України.
  • Четвертий шлях полягає у втраті Україною шансу на післявоєнне відновлення. Інерційний сценарій українського післявоєнного розвитку є поразкою України.

Цікаво Монополія на мерців: як Пригожин намагається вибитись в тренди

Путін зазнав поразки, але ми ще не перемогли. Його мета – дотягнути нас до поразки. Наша мета – перемога. Перемога – це мир, кращий за попередній: відновлена Україна в ЄС і НАТО та деімперіалізована Росія, яка ніколи більше не має можливості загрожувати Україні.