На початку липня у Києві, який регулярно страждає від підтоплень під час злив, затвердили план накриття річки Либідь, одного з природних колекторів дощової каналізації. Річку мають накрити бетоном біля майбутнього ТРЦ Ocean Mall, облаштувавши заїзд до нього.

Депутати Київради погодили план, але відправили на доопрацювання саме через накриття річки, бо воно порушує генплан та екологічні обмеження.

24 Канал розібрався в ситуації з Либіддю та з'ясував у Київавтодорі, де найпроблемніші місця підтоплень у Києві та яких заходів вживає місто для боротьби з ситуацією.

Читайте також У самому центрі міста: у Києві внаслідок зливи асфальт разом з авто пішов під землю

На засіданні Київради 4 липня депутати розглянули та затвердили детальний план території (ДПТ) у Голосіївському районі, де можуть створити колектор для річки Либідь, над якою прокладуть дорогу до нового торговельно-розважального центру Ocean Mall.


Дорога над Либіддю на інфографіці ДПТ

ДПТ регулює забудову в межах бульвару Миколи Міхновського, вулиць Великої Васильківської, Євгена Коновальця, Володимиро-Либідської, Казимира Малевича, залізниці у Голосіївському районі. За твердженнями пам'яткоохоронної спільноти "Цегла", ДПТ біля Либеді також передбачає засипання частини річки для будівництва заїздів до ТРЦ Ocean Mall.

За даними спільноти, витрати з розробки плану оплатила компанія Terra Project. Це забудовник ТРЦ Ocean Mall, пов'язаний із бізнесменом Вагіфом Алієвим.


Либідь біля Либідської площі / Фото Лева Шевченка, 24 Канал

Депутати Київради схвалили проєкт з правками. Вони передбачають створення робочої групи з залученням Київської організації спілки архітекторів, буде розроблено зміни до генплану столиці. Також депутати перевірять виконання петиції "Про визнання долини річки Либідь зоною екологічного лиха" і Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя на 2022 – 2025 роки щодо благоустрою та екологічного оздоровлення басейну Либеді.

Автор проєкту ДПТ архітектор Микола Ковлев на запитання депутатів Київради пояснив, що ДПТ стосується житлової та соціальної забудови. А ділянка річки визначена генпланом, і накриття колектором мало б стати частиною автомобільного підходу до Дарницького залізнично-автомобільного мосту через Дніпро.

Загалом же, в чинному генплані йдеться про створення магістралі від Дарницького залізничного вокзалу до Великої Кільцевої дороги, мета магістралі – виведення трафіку з центру міста.

Якщо за результатами досліджень екологічної декларації буде визначено, що ця дорога непотрібна, її не буде. На проєктні рішення ДПТ це не впливає,
– зазначив Ковлев.

За словами автора ДПТ, взяття ділянки річки в колектор – перспектива на понад 15 років. Як стверджує депутатка Київради Людмила Ковалевська, ДПТ не відповідає генплану 2002 року, суперечить Київській ландшафтній декларації, де річище Либеді визнано зоною екологічного лиха, Програмі екологічного благополуччя Києва на 2022 – 2025 роки, суперечить вимогам природоохоронного законодавства, інтересам громади й документам ЮНЕСКО. Тому щодо плану і були запропоновані правки.

Либідь – одна з найбільших артерій дощової каналізації. Влітку чи не кожна потужна злива у Києві призводить до значних підтоплень. Під воду йдуть вулиці та транспортні розв'язки, підземні переходи, підтоплює торговельні центри. Це ускладнює і так непросту транспорту ситуацію у столиці.

Основні причини підтоплень у Києві – значний вік дощової каналізації та підняття рівня води у численних річках та озерах. Під час злив це зменшує пропускну здатність колекторів дощової каналізації.

15 червня 2024 року Київ накрила потужна злива, не перша в теплому сезоні цьогоріч. На вулиці Антоновича зірвало асфальт, потоком води в автомобіля відірвало бампер, у багатьох районах міста впали дерева, перекривши проїжджі частини та тротуари. Підтоплено було також ТРЦ "Проспект" біля станції метро "Чернігівська".

До цього потужна злива з градом накрила столицю 5 червня.


Злива у Києві / Фото twitter.com/DmytroNalyvaiko

До теми Вода прорвалася навіть у квартири: Київ після дощу знову затоплює

У коментарі 24 Каналу Київавтодор називає загалом 64 проблемні локації у Києві, які підтоплює під час злив. Зокрема, це:

  • у Голосіївському районі: ріг проспекту Науки та вулиці Пирогівський шлях, ріг вулиць Малевича та Байкової, вулиця Брожка від Фрометівської до Ізюмської;
  • у Дарницькому районі: вулиці Ташкентська та Грузинська, підземні переходи під проспектом Бажана, ріг проспекту Григоренка та вулиці Драгоманова, ріг провулка Гостинного та вулиці Славгородської, житлові райони Осокорки та Бортничі;
  • у Деснянському районі: вулиця Братиславська на перетині з вулицями Малишка, Солов'яненка, Лісовим проспектом, проспект Шухевича на розі з вулицею Кибальчича, вулиця Путивльська;
  • у Дніпровському районі: вулиця Куліша, площі біля станцій метро "Лівобережна" та "Чернігівська";
  • в Оболонському районі: вулиці Пріорська, Казанська, Богатирська, підземний перехід на вулиці Героїв Дніпра біля супермаркету "Велмарт", ріг вулиці Героїв Дніпра та Оболонського проспекту;
  • у Печерському районі: вулиця Еспланадна, 2, бульвар Міхновського, 23, ріг вулиць Маккейна та Іоанна Павла II, вулиця Бойчука, 43, Паркова дорога, вулиця Ковпака;
  • у Подільському районі: вулиця Кирилівська, 40, 86, ріг Смородинського узвозу, ріг вулиці Сирецької, ріг проспекту Європейського Союзу та Вишгородської;
  • у Святошинському районі: підземні переходи на Кільцевій дорозі, ріг вулиць Покотила та Кучера, вулиця Жолудєва, бульвар Жуля Верна, вулиця Стеценка;
  • у Солом'янському районі: вулиці Вінницька, Василенка, Кайсарова, Єреванська, Ніжинська, Індустріальний міст, проспекти Відрадний та Гузара, площа Космонавтів;
  • у Шевченківському районі: тунель біля станції метро "Дорогожичі", вулиці Табірна, Старовокзальна, Саксаганського, підземний перехід на вулиці Довженка.


Вулиця Гетьмана біля Індустріального мосту під час зливи / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Основні причини підтоплень вулиць у Києві – у застарілих комунікаціях та змінах клімату.

80% міської дощової каналізації спроєктовано та побудовано в період з 1950-их по 1980-ті роки. Існуючі перерізи колекторів на окремих ділянках не в змозі приймати понадрозрахункові витрати дощових вод, що з'являються внаслідок наднормативної кількості опадів та залпових злив. Ще одна причина: значне збільшення непроникних покриттів за рахунок зменшення зелених територій внаслідок інтенсивної забудови міста протягом останніх двох десятиліть,
– прокоментував 24 Каналу Олег Бурдужа, начальник управління з експлуатаційного утримання вулично-дорожньої мережі Київавтодору.

Водночас при зливах з сильними поривами вітру дощоприймальні решітки засмічуються листям та сміттям. Також у річках та озерах різко підіймається рівень води під час опадів. Це відбувається у таких водоймах:

  • річка Либідь;
  • річка Сирець;
  • річка Нивка;
  • Дарницький та Північно-Дарницький меліоканали;
  • каскад озер Опечень на Оболоні.

Це зменшує пропускну здатність колекторів дощової каналізації, що підключені до цих водойм. Також при різкому підвищенні рівня води у водоймах, у колекторах, що підключені до них, можуть виникати гідроудари. Це і спричиняє руйнування дорожнього покриття.

До теми У Києві підтопило станції метро: як планують уникнути транспортного колапсу

У комунальній корпорації запевнюють, що "в цілодобовому режимі виконують покладені на них обов'язки".

Утримання та експлуатація дощоприймальної системи виконується відповідно до вимог Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону, в межах фінансування, виділеного на ремонт та утримання об'єктів вулично-дорожної мережі,
– пояснює Бурдужа.

За словами представника Київавтодору, очищення і ремонт мереж проводяться за планами робіт кожного з підприємств корпорації.


Дощовий садок на вулиці Воскресенській / Фото КП по УЗН Дніпровського району

У Дніпровському районі Києва боротьбу з опадами демонструють більш прикладним шляхом. Місцеве комунальне підприємство облаштувало у сквері на вулиці Воскресенській дощовий садок.

Дощові садки – це практичне рішення для збору надлишкових опадів. Функція таких садків полягає в затриманні та поглинанні дощової води та уникнення повеней, а також самі садки сприяють очищенню та зволоженню повітря. До речі, місце обрано саме таке, де постійно під час опадів збирається велика кількість води, а висаджені квіти – вологопоглинаючі злакові та багаторічні трави,
– зазначили у КП по УЗН Дніпровського району.

Такі садки влаштовують у всіх районах столиці.