Мільйони "під матрацом": як державі залучити найпопужніший фінансовий ресурс

Паралельно з цим на депозитах і поточних рахунках фізичних осіб акумульовано ще 1,68 трильйона гривень. Така статистика ілюструє показову тенденцію: фінансовий ресурс у населення є, проте громадяни обирають найбільш консервативні формати зберігання коштів, уникаючи довгострокових вкладень. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Чому Україна втрачає сотні мільярдів через сірі схеми і як це нарешті зупинити

Чому населення уникає інвестування

Вибір на користь готівки чи короткострокових депозитів є раціональною реакцією суспільства на поточні макроекономічні та безпекові виклики. Накопичення готівки зумовлене об'єктивними факторами, які формують недовіру до інвестицій.

Передусім йдеться про безпекові ризики та потребу у високій ліквідності. В умовах бойових дій та загроз інфраструктурі готівка забезпечує максимальну мобільність і фінансову автономність. Будь-які інвестиції передбачають замороження активів на певний період, що є психологічно дискомфортним фактором під час високої невизначеності.

Важливим бар'єром залишаються жорсткі вимоги фінансового моніторингу. Процедури підтвердження джерел походження коштів часто виявляються надто складними для пересічного громадянина. Страх перед можливим блокуванням рахунків змушує людей залишати заощадження у готівковій формі.

Крім того, дається взнаки нестабільність податкового та правового поля. Як і зовнішні інвестори, внутрішні вкладники чутливі до змін правил гри. Ймовірність підвищення ставок оподаткування чи несподіваних змін у законодавстві суттєво знижує рівень довіри до державних інституцій.

Зрештою, сам вибір фінансових інструментів є вкрай обмеженим. Роздрібний інвестор в Україні має вузький простір для диверсифікації. Фактично вибір зводиться до банківських депозитів та військових облігацій (ОВДП). Доступ до іноземних ринків капіталу обмежений валютними регуляціями, а повноцінний внутрішній фондовий ринок відсутній.

Як залучити готівку в економіку

Міжнародні інвестори отримують гарантії через такі програми, як Ukraine Investment Framework. Для внутрішнього інвестора також необхідна надійна система гарантій, яка б заохочувала переказувати кошти з готівкових резервів у реальну економіку. Для трансформації цих заощаджень держава має зробити кілька системних кроків.

Один із них – цифровізація інвестиційних інструментів. Досвід реалізації військових облігацій через застосунок Дія продемонстрував високу ефективність: мінімізація бюрократії та зручність стимулюють попит. Цей підхід варто масштабувати на інші фінансові інструменти, наприклад, на цільові муніципальні облігації або боргові папери державних енергетичних компаній.

Не менш важливим є запровадження податкових стимулів. Замість посилення фіскального тиску, дієвим кроком стало б впровадження податкових пільг для довгострокових інвестицій. 

Звільнення від оподаткування доходів з активів, які утримуються понад 3 – 5 років, дозволило б залучити в економіку стабільне фінансування для масштабних проєктів з відбудови.

І, звісно, необхідна оптимізація процедур легалізації капіталу. Варто розробити прозорі та спрощені алгоритми фінансового моніторингу для роздрібних інвесторів. Встановлення чітких лімітів для інвестування без надмірних бюрократичних перевірок допомогло б вивести значні обсяги готівки в легальний фінансовий обіг.

Наявність понад 900 мільярдів гривень у готівці свідчить про збереження фінансової стійкості громадян. Ключове завдання держави на цьому етапі – запропонувати населенню такі умови, за яких легальне інвестування стане безпечним, зрозумілим і вигідним процесом.