Чому виникають культурно-політичні скандали між Польщею та Україною

Наприкінці минулого місяця виник новий привід для скандалу у польсько-українських відносинах. 26 квітня на цвинтарі польського села Грушовичі, поблизу Перемешля, група людей розібрала надгробний пам’ятник воїнам УПА. Місцева поліція цьому не перешкоджала.

Польський Інститут національної пам’яті пізніше зробив заяву, що даний об’єкт давно потрібно було розібрати. Ніби-то треба ще встановити, чи справді там є людські останки, а для цього потрібно провести археологічні розкопки. В Україні на цей акт вандалізму відреагували миттєво. Український інститут національної пам’яті повідомив, що українська сторона призупинить процес легалізації польських меморіальних об’єктів.

Читайте також: Операція "Вісла" логічно продовжується: тепер поляки ліквідовують українські пам'ятники

Та якби це був поодинокий приклад українсько-польського непорозуміння, ще можна було б говорити, що великої проблеми між країнами сусідами не існує. Але війна пам’ятників поступово набирає все більших обертів з обох боків кордону. Наприклад, на початку року, невідомі підірвали пам’ятник полякам, встановлений у Гуті Пеняцькій на Львівщині.

Варто відзначити, що історичні теми, такі як Волинська трагедія, дії УПА, операція "Вісла" завжди були непростими у діалозі між двома країнами. Але політичні еліти Польщі підтримували концепцію, що незалежна Україна – це величезна цінність сама по собі. І треба їй допомогти інтегруватися в Європу, незважаючи на різні погляди на історичне минуле.

У період Майдану підтримка України у Польщі досягла свого піку. Після Майдану поступово усе змінилася. Насамперед, це зміна влади у Польщі. Усі болючі історичні питання між нашими країнами почали загострювати саме політики, а не історики.

І тут, на жаль, Україна теж припустилася кількох дипломатичних помилок. Визнання парламентом воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність у той самий день, коли у Раді виступав президент Польщі Бронислав Комаровський – це необачний крок. Йдеться про квітень 2015 року.

Читайте також: Урятувати Польщу від демографічної кризи, – Андрухович про заробітчанство поляків та українців

Восени ж 2015 року у Польщі до влади прийшла партія "Право і справедливість", яка спекулює навколо української теми. Також у польський парламент потрапила партія "Кукіз 15", де потужними є голоси націоналістів.

Зіграла свою роль і міграційна криза у ЄС. Польща відмовилась приймати біженців із Близького Сходу. Деякі польські політики почали лякати виборців зростанням кількості і українських нелегалів, які ніби-то будуть відбирати робочі місця у поляків. Один із представників партії "Кукіз 15" пропонував навіть побудувати стіну на українсько-польському кордоні. Це абсурд, адже на польському ринку праці навпаки існує дефіцит робочої сили. Польські фірми активно запрошують працівників з України. За останні роки, кількість українських заробітчан у Польщі збільшилась у 2,5 рази, саме завдяки заохоченню з боку польських роботодавців.

Зростанню антиукраїнських настроїв у Польщі сприяв також вихід у прокат фільму "Волинь" популярного польського режисера Войцеха Смажовського. Поступово історична істерія почала переходити і на побутовий рівень. На початку року у Жешуві п’ятеро хуліганів побили українських студентів, перед цим запитавши, чий Львів.

Читайте також: Польща не перестане бути адвокатом України, – місцеві політики

Нещодавно відбувся жахливий випадок і по нашому боці кордону. У Луцьку невідомі обстріляли консульство Польщі із гранатомету. І. щоб ви не сумнівалися, за цими подіями уважно спостерігає наш інший сусід – Росія. Російський політолог Андрій Окара розповідав мені, що фільму "Волинь" великі російські канали присвятили окреме ток-шоу, а інформація про чергове пошкодження пам’ятника у Польщі чи в Україні обов’язково потрапляє у російські новини.

На жаль, що при нинішній політичній ситуації у Польщі не варто очікувати потепління у відносинах між нашими країнами. Але Україна, на відміну від Польщі, правильно робить, що засуджує провокації, хто б їх не вчиняв – поляки чи українці.

Та є те, що заспокоює. Соцдослідження показують, що незважаючи на зміну політики, поляки все ж таки ставляться до українців із симпатією. А українці охоче обирають Польщу не лише для роботи, але і для того, щоб отримувати освіту. За останні кілька років, кількість українських студентів, що навчаються у Польщі, збільшилася у 7 разів.